Справа №487/4522/19
Провадження №2/487/298/20
03.01.2020 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Рурич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Універсальна Товарна Біржа "Нерухомість-Н" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
12.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 21.10.1997 року між нею (позивачем) з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони на Універсальній Товарній Біржі "Нерухомість-Н" за № 145.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.08.2019 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву, просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, просить позов задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 21.10.1997 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нерухомого майна. Згідно договору ОСОБА_2 , діюча за довіреністю ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 . Даний договір був оформлений на Універсальній Товарній Біржі "Нерухомість-Н" від 21.10.1997 року за №145, а також 10.11.1997 року у МБТІ. Нотаріально даний договір не посвідчувався.
Згідно Свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 23.06.1999 року ( Серії НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Згідно із п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Враховуючи, що спірні правовідносини виникли у 199 7 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
У відповідності з ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягнене дійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Згідно ст. 47 ЦК УРСР в редакції 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Відповідно до постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Тобто, діючі на час укладення договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем норми Закону передбачали, що в разі, якщо сторона повністю або частково виконала угоду, то суд має право визнати таку угоду дійсною.
Ці ж вимоги викладені і в статті 220 Цивільного кодексу України, діючого в даний час.
В силу ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Миколаєва, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) , третя особа - Універсальна Товарна Біржа "Нерухомість-Н" про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21.10.1997 року, зареєстрований на Універсальній Товарній Біржі "Нерухомість-Н" за № 145 відповідно до якого ОСОБА_2 , діюча за довіреністю ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 - дійсним.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С.В.Щербина