Справа № 127/30410/19
Провадження № 2/127/4359/19
11.01.2020 Вінницький міський суд Вінницької області
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Бойко В. М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «НЕК «Укренерго» ( правонаступник ДП «НЕК «Укренерго») про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків виплати суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків виплати з вимогами стягнути з приватного акціонерного товариства «НЕК «Укренерго» (правонаступник державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго") на користь ОСОБА_1 : недонараховану заробітну плату за грудень 2017р. - 1960 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.02.2018р. по 30.08.2019р. в розмірі 358938,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2019р. по 08.11.2019р. в розмірі 44982,00 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати (не виплаченої при звільненні 02.02.2018р.) у зв'язку з порушенням строків її виплати - 958,48 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати за лютий-жовтень 2017 року у зв'язку з порушенням строків її виплати - 6237,68 грн.
Позов мотивовано тим, що наказом по ВЕТ від 02.02.2018г №18-к позивача було звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. При звільненні не була нарахована та не була виплачена належна заробітна плата. Вимоги чинного законодавства щодо виплати всіх належних при звільненні не виконані це змусило звернутись за захистом своїх прав до суду.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у цивільній справі № 127/32573/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, керуючись ст. 259 ЦПК України про стягнення заборгованості по заробітній платі було вирішено: «стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 777 грн. недонарахованої заробітної плати за грудень 2017 року, 1172,40 грн. недонарахованої заробітної плати за час щорічної відпустки у січні 2018 року та 11 598 грн. одноразового заохочення до професійного свята - Дня енергетика у 2017 році (суми визначені без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів). В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь держави 704,80 грн. судового збору. Рішення суду у частині стягнення заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць у розмірі допустити до негайного виконання». Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.08,2019р., рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2019р. було залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з дня її прийняття.
Позивач вказує, що як з'ясувалося із наданих відповідачем документів (зокрема накази ДП «НЕК «Укренерго» від 14.08.2017 № 289-к/оп «Про підвищення посадових окладів і тарифних ставок» та відокремленого підрозділу «Вінницяелектротехнологія» від 23.08.2017 № 32з, «Про підвищення посадових окладів і тарифних ставок», копії яких додаються, з 01.08.2017 року відповідачем було проведене ще одне коригування заробітної плати, при цьому встановлено коефіцієнт коригування 1,169.
Тим самим відповідач мав провести коригування заробітної плати позивачу, застосувавши коефіцієнт коригування 1,169., але відповідачем цього не було зроблено, ані після поновлення на роботі після незаконного звільнення, ані при проведенні остаточного розрахунку.
Про ці обставини (проведення ще одного коригування заробітної плати в 2017 році, при цьому коефіцієнт коригування становив 1,169) стало відомо лише після того, як відповідач, на виконання ухвали Вінницького міського суду від 14.03.2019р. про надання документів в справі №127/32573/18, надав копії наказів ДП «НЕК «Укренерго» 14.08.2017р. № 289-к/оп «Про підвищення посадових окладів і тарифних ставок відокремленого підрозділу «Вінницяелектротехнологія» від 23.08.2017 № 32 з підвищення посадових окладів і тарифних ставок». Саме цими наказами було встановлено коригування заробітної плати на коефіцієнт 1,169.
Таким чином, вищевказаний коефіцієнт коригування (1,169) також підлягає застосуванню заробітної плати позивача ОСОБА_1 , а тому починаючи з 01.12.2017 року, з урахуванням всіх вищевказаних коефіцієнтів, оклад повинен становити 13558 грн.. 11598 х 1,169 = 13558 грн. Отже, недонарахована заробітна плата за грудень 2017 року складає 196 (13558 грн. - 10 588,16 грн. (які згідно довідки про заробітну плату від 02.02.2018 р( 15 були виплачені мені у грудні 2017 року) - 1009,84грн. (не донарахована заробітна за грудень 2017р. згідно рішення Вінницького міського суду від 03.05.2019р. в №127/32573/18). Таким чином стягненню з відповідача ПрАТ «НЕК «Укренерго» (правонаступник ДП «НЕК «Укренерго») підлягає недонарахована заробітна плата за грудень 2017р. -1960 грн. Вінницькій міський суд Вінницької області у справі 127/32573/18 встановив, що відповідач ДП «НЕК «Укренерго» (ВЕТ), оформивши 02.02.2018 року звільнення позивача ОСОБА_1 , та видавши трудову книжку, - обов'язок із проведена з працівником розрахунку не здійснив, остаточний розрахунок не було проведено і на дату ухвалення рішення по даній цивільній справі.
Позивач вважає, за період з 05 лютого 2018 року (наступний робочий день після звільнення) по 30 серпня 2019 року (день фактичного розрахунку) на користь позивача підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «НЕК «Укренерго» (правонаступник ДІ «НЕК «Укренерго») середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні виходячи з положень ст. 116 КЗпП.
Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Представник відповідача подав до суду відзив, з обставинами, викладеними в позовній заяві відповідач не погоджується з наступних підстав: твердження про недонарахування заробітної плати в розмірі 1960.00 грн. базується лише на припущеннях позивача. В зв'язку з цим, вважає суму 44982.00 грн. безпідставною, оскільки базова сума, на яку посилається позивач, не є підтвердженою, тому безпідставна. Твердження позивача про те, що його оклад мав становити 13558, 00 грн. не відповідає дійсності оскільки судом цей факт встановлено не було, і не було зобов'язання відповідача провести коригування заробітної плати. Після прийняття рішення судом позивачу було направлено лист з проханням надати банківські реквізити для перерахування коштів на виконання рішення суду. Вказаний лист відповідач отримав 27.08.2019р., перерахувавши кошти 30.08.2019р. тобто прострочивши платіж лише на 2 дні а не на 391 як вважає позивач, крім того позивач не звертався із заявою підтвердити цей факт.
В зв'язку з тим, що суми, заявлені позивачем є необґрунтованими, не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків виплати.
Як зазначалося вище, строки виплати заробітної плати відповідачем не порушувалися.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 лютого 2017 року позивача звільнено з посади заступника директора із забезпечення діяльності та капітального будівництва підприємства відповідача в зв'язку із скороченням чисельності працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням від 10 листопада 2017 року Апеляційним судом Вінницької області ОСОБА_1 поновлено на посаді, відповідача зобов'язано виплатити заборгованість із заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 172042,34 грн. ( а.с. 19-21)
2 лютого 2018 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у цивільній справі № 127/32573/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, керуючись ст. 259 ЦПК України про стягнення заборгованості по заробітній платі було вирішено: «стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 777 грн. недонарахованої заробітної плати за грудень 2017 року, 1172,40 грн. недонарахованої заробітної плати за час щорічної відпустки у січні 2018 року та 11 598 грн. одноразового заохочення до професійного свята - Дня енергетика у 2017 році (суми визначені без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів). В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь держави 704,80 грн. судового збору. Рішення суду у частині стягнення заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць у розмірі допустити до негайного виконання» (копія рішення додається, додаток № 2). Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.08,2019р., рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2019р. було залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з дня її прийняття.
Позивач вказує, що відповідач мав провести коригування заробітної плати позивачу, застосувавши коефіцієнт коригування 1,169., але відповідачем цього не було зроблено, ані після поновлення на роботі після незаконного звільнення, ані при проведенні остаточного розрахунку, проте, жодного доказу на підтвердження даної обставини суду не надано, крім того, всі суми виплат, на які посилається позивач, у позові були спірними і факт існування заборгованості було доведено лише в серпні 2019 року. Тоді ж всі суми, які за рішенням суду визначено виплатити позивачу,суд враховує, що позивачем не надано також жодного доказу в обґрунтування того, що рішення суду не які він зсилається в своєму позові не виконані він визначено судом, сплачено на користь позивача. Будь-яких додаткових сум позивачем не заявлялося. Тому, відповідач вважає, що вимога про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати на загальну суму 7196.16 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за праі(ю захищається законом.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. ст. 15, 21, 23, 24 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічні норми містять і положення ст. 115 КЗпП України.
Крім того, відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає -можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа «Суханов та Ільченко проти України») «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» / «правомірне очікування» стосовно ефективного здійснення права власності.
Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред 'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Визначаючись щодо даного позову суд враховує, що позивач стверджує, що відповідач мав провести коригування заробітної плати позивачу, застосувавши коефіцієнт коригування 1,169., але відповідачем цього не було зроблено, ані після поновлення на роботі після незаконного звільнення, ані при проведенні остаточного розрахунку, проте, жодного доказу на підтвердження даної обставини суду не надано, крім того, всі суми виплат, на які посилається позивач, у позові були спірними і факт існування заборгованості було доведено лише в серпні 2019 року. Тоді ж всі суми, які за рішенням суду визначено виплатити позивачу,суд враховує, що позивачем не надано також жодного доказу в обґрунтування того, що рішення суду не які він зсилається в своєму позові не виконані Будь-яких додаткових сум позивачем не заявлялося. Тому, суд вважає, що вимоги про стягнення боргу по заробітній платі за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати на загальну суму 413076, 16 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд вважає в задоволенні позову відмовити повному обсязі.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст. ст. 47, 83, 94, 115, 116, 221, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 15, 21, 23, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 6 Закону України «Про відпустки», суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «НЕК «Укренерго» ( правонаступник ДП «НЕК «Укренерго») про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків виплати - відмовити
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ПАТ «НЕК «Укренерго» ( правонаступник ДП «НЕК «Укренерго») код юридичної особи: 00100227, місце знаходження: вул. С. Петлюри 25 м. Київ, ( адреса для листування вул. Барвінкова 5, с. Якушинці, Вінницький р-н, Вінницька обл.)
Повний текст рішення виготовлено 13.01.2020р.
Суддя :