Справа № 481/1840/19
Провадж.№ 1-кп/481/16/2020
Іменем України
14.01.2020 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області матеріали кримінального провадження № 12019150270000574 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Арбузінка Братського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, вдівця, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_4 ,
обвинувачений: ОСОБА_3 ,
його захисник ОСОБА_5
потерпілий ОСОБА_6
Судом встановлено та визнано доведеним, що 08.11.2019 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 , з метою вживання спиртних напоїв, прийшли до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання їх спільного знайомого ОСОБА_7 , якого на той час вдома не було, в будинку знаходилася лише його неповнолітня донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Перебуваючи у приміщенні кухні житлового будинку вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 стали вживати алкогольні напої.
08.11.2019 року близько 22 години 00 хвилин під час спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих, неприязних відносин, стався конфлікт, з приводу того, що ОСОБА_6 почав проявляти ознаки уваги до неповнолітньої ОСОБА_8 , у зв'язку з чим ОСОБА_3 зробив зауваження останньому.
В подальшому конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 переріс у бійку, під час якої ОСОБА_6 , наніс близько чотирьох ударів кулаком правої руки в область голови ОСОБА_3 , унаслідок чого останній впав на підлогу.
У цей час у ОСОБА_3 на ґрунті раніше виниклого конфлікту, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6
08.11.2019 року близько 22:05 години ОСОБА_3 , перебуваючи у кімнаті приміщення кухні будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , піднявся з підлоги та пішов до кімнати веранди вищевказаного будинку, де помітив на підлозі сокиру, що належить ОСОБА_7 , та взявши її до рук повернувся до кімнати кухні, де в той час знаходився ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що внаслідок його дій можуть настати такі тяжкі наслідки, як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, передбачаючи можливість їх настання та бажаючи настання таких наслідків ОСОБА_3 , утримуючи сокиру двома руками за дерев'яне руків'я, зайшов до кімнати кухні, спереду підійшов до ОСОБА_6 , який сидів на стільці біля столу та навмисно, з метою спричинення тілесних ушкодження, несподівано для останнього, наніс не менше трьох ударів лезом сокири, в область голови та тулуба ОСОБА_6 .
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , знаходячись на стільці біля столу, втратив свідомість.
Унаслідок вказаних умисних, протиправних дій, ОСОБА_3 , спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді рани скронево-тім'яної ділянки справи, вдавленого перелому правої скроневої кістки, пошкодження кавернозного синусу справа, кровотечі з правого кавернозного синуса. Наявні тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння .
На досудовому розслідуванні, 24.12.2019 року між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України, щодо узгодженого покарання за вказаною статтею у виді п'яти років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України - з іспитовим строком два роки та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст.374 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості. Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненому діянні в обсязі підозри у судовому провадженні.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи встановлені слідством. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
Прокурор ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні вказали, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просили угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 під час досудового розслідування надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , а в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, погодившись з узгодженою мірою покарання .
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладення угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь - яких обставин, які примусили ОСОБА_3 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
В силу вимог ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого; угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину та підтвердив обставини вчинення злочинних дій, викладені в обвинувальному акті. Цілком розуміє свої права, визначені в п.п.1-4 ч. 5 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид узгодженого покарання та усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч. 7 ст. 474 КПК України.
Злочин вчинений обвинуваченим відноситься до категорії тяжких .
Обставиною, яка, відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття .
Обставиною, яка, відповідно до ст.67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, з призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до п. 4, 5 ч. 9 ст.100 КПК України .
Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно, вилучене 08.11.2019 року під час огляду місця події - території житлового будинку АДРЕСА_2 , а саме 1 змив (речовини бурого кольору, далі РБК) з одвірок вхідних дверей будинку, 1 змив РБК з одвірок приміщення кухні в будинку, 1 змив РБК з килиму підлоги в кухні, ганчірку зі слідами РБК, сокиру з руків'ям зі слідами РБК, велосипед чоловічого типу зеленого кольору, який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_9 від 11.11.2019 року, на підстав ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України та зважаючи, що підстави, які були враховані при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на час постановлення вироку відпали, а підстав для продовження чи зміни запобіжного заходу не встановлено, суд вважає за необхідне скасувати обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 грудня 2019 року між прокурором Новобузького районного відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 2, 3 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_9 11.11.2019 року на майно , а саме змив РБК з одвірок вхідних дверей будинку, 1 змив РБК одвірок приміщення кухні в будинку, 1 змив РБК з килиму підлоги в кухні, ганчірку зі слідами РБК, сокиру з руків'ям зі слідами РБК, велосипед чоловічого типу зеленого кольору, скасувати.
Речові докази:
1. 1 змив РБК з одвірок вхідних дверей будинку; 1 змив РБК з одвірок приміщення кухні в будинку, 1 змив РБК з килиму підлоги кухні, ганчірку зі слідами РБК, сокиру з руків'ям зі слідами РБК знищити.
2. Велосипед чоловічого типу зеленого кольору, який належить ОСОБА_6 , повернути останньому, як законному власнику.
3. Кофту спортивну чоловічу синього кольору, яка належить ОСОБА_3 , повернути останньому, як власнику.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 , на підставі ухвали Новобузького районного суду Миколаївської області від 03.01.2020 року у виді домашнього арешту, скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1