Миколаївської області
Справа №477/2470/19
Провадження №2/477/996/19
03 грудня 2019 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.
за участі секретаря судових засідань - Оселедченко Д.В.,
представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Колесник Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа - ОСОБА_5
про зміну способу і порядку виконання рішення суду,
24 вересня 2019 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 березня 2019 року, шляхом скасування виконавчого листа від 18 березня 2003 року №2-161 із постановленням рішення, яким розстрочити йому сплату боргу в сумі 114716,14 грн, призначивши щомісячний платіж в сумі 500,00 грн до повного погашення боргу.
В обґрунтування позову зазначив, що перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5 , від даного шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 березня 2003 року з позивача на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку, але не менше 1/2 частки неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 18 березня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття. Про існування зазначеного рішення про стягнення аліментів позивачу стало відомо лише у лютому 2019 року, коли ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про стягнення з нього пені за заборгованістю по аліментам, загальна сума якої становила 114 671,14 грн. Інгульським відділом державної виконавчої служби, у зв'язку із заборгованістю по сплаті аліментів винесено постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. З огляду на його невелику заробітну плату та на те, шо він сплачує аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, тому вважав, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду, шляхом скасування виконавчого листа та розстрочення сплати боргу по аліментам.
У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4 - адвокати Білов І.В., Гришко П.В. підтримали обставини, викладені у позовній заяві та просили її задовольнити.
У вступному слові, крім обставин викладених у позові, представники позивача зазначали, що на сьогоднішній день позивач ОСОБА_4 офіційно працевлаштований прибиральником у ТОВ «Вікінг люкс» та отримує заробітну плату у розмірі 4 173,00 грн. За позивачем існує заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 114 671,00 грн та на даний час від сплачує аліменти на утримання своєї повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. З огляду на його постійний, однак незначний щомісячний дохід, позивач був змушений звернутись до суду із позовною заявою про розстрочення сплати заборгованості по аліментам.
Представник відповідача Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Долина Д.В. просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки він є неналежним відповідачем по справі і не може відповідати за даним позовом.
Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про дату, місце та час судового засідання повідомлена належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила.
Представник третьої особи ОСОБА_5 - адвокат Колесник Ю.В. у судовому засіданні в вступному слові підтримала письмові пояснення ОСОБА_5 від 15 жовтня 2019 року та просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Указувала, що позивач у позовній заяві просить змінити спосіб виконання рішення суду шляхом зміни розміру виплат, які він повинен сплачувати, що по своїй суті змінює суть прийнятого судом рішення про стягнення з останнього аліментів. Встановити, змінити спосіб чи порядок виконання рішення суд може лише за заявою стягувача чи виконавця, а не за заявою боржника. Крім цього, заначила, що позивач у позовній заяві бажає розстрочити суму боргу по несплаченим аліментам в розмірі 114 671,00 грн шляхом призначення щомісячного платежу в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн щомісячно, що в перерахунку на кількість платежів дорівнює 230 виплатам, сплачувати які він буде протягом 19 років, що відповідно до законодавства України не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, складання повного тексту рішення відкладено до 11 грудня 2019 року.
Заслухавши вступні слова учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд установив наступне.
В Інгульському відділі державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на виконанні перебуває виконавче провадження №35437567 з примусового виконання виконавчого листа №2-161 від 18 березня 2003 року, виданого Жовтневим районним судом Миколаївської області, яким стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу, але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 18 березня 2003 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.11).
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам від 14 листопада 2018 року №69969 заборгованість ОСОБА_4 по несплаченим аліментам станом на 01 листопада 2018 року становить 114 671,00 грн (а.с.22).
Нарахування та існування вказаної заборгованості є правомірним, що підтверджено постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 липня 2019 року, якою рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 червня 2019 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовлено повністю (зворотна сторона а.с.25, а.с.26-27).
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно частини першої та частини другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України.
Такими способами можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Звернувшись до суду за захистом свої прав, позивач ОСОБА_4 просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 березня 2019 року, шляхом скасування виконавчого листа від 18 березня 2003 року №2-161 із постановленням рішення, яким розстрочити йому сплату боргу в сумі 114 716,14 грн, призначивши щомісячний платіж в сумі 500,00 грн до повного погашення боргу.
Суд уважає, що пред'явлені вимоги, з урахуванням обраного способу захисту, не відповідають як нормам матеріального так і нормам процесуального права.
Згідно частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
При цьому, процесуальний порядок зміни способу і порядку виконання судового рішення, розстрочення його виконання передбачений статтею 435 ЦПК України.
Згідно частини першої та частини 7 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання або відмовити у вчиненні відповідних процесуальних дій, про що постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 435 ЦПК України).
Зазначена стаття процесуального закону нормативно розміщена у Розділі VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України, що за своєю суттю виключає розгляд справ про відстрочення або розстрочення виконання рішення, встановлення чи зміни способу або порядку його виконання за правилами позовного, наказного чи окремого провадження.
Указані питання вирішуються судом, що ухвалив рішення, в порядку його виконання шляхом подання заяви відповідним суб'єктом:
- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання - за заявою стягувача чи виконавця;
- розстрочити виконання рішення - за заявою сторони.
Позивач ОСОБА_4 має процесуальний статус боржника по виконавчому провадженню №354437567 від 29 листопада 2019 року, яке відкрито на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду Миколаївської області №2-161 від 18 березня 2003 року.
Отже, ОСОБА_4 обмежений у праві звернення до суду із заявою про встановлення чи зміни способу або порядку його виконання.
Разом з цим, як зазначив Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі №522/21465/15, висновки якого, в силу частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуються іншими судами при застосуванні норм права, поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі статті 16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду.
При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
Запропонований позивачем варіант зміни способу та порядку виконання рішення суду шляхом скасування виконавчого листа, на переконання суду, не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення про стягнення аліментів способу відновленого порушеного права.
Згідно частини п'ятої статті 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
З огляду на розрахунок розстроченої суми боргу по аліментам в розмірі 114 671,00 грн шляхом щомісячних платежів у твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн щомісячно, позивачем запропоновано здійснення ним 230 платежів на 19 років, що суперечить приписам частини п'ятої статті 435 ЦПК України.
Серед іншого, зазначені вимоги (зміна способу і порядку та розстрочення виконання судового рішення) у даному випадку є взаємовиключними вимогами.
При цьому, суд не може застосувати приписи частини другої статті 5 ЦПК України, оскільки процесуальним законом визначено спосіб судового захисту у виді зміни способу і порядку виконання рішення суду та розстрочення виконання рішення шляхом подачі заяви в порядку виконання судових рішень.
Щодо суб'єктного складу учасників справи суд дійшов такого.
Згідно частини першої та частини другої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Вказаний позивачем ОСОБА_4 відповідач - Інгульський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області є лише органом державної виконавчої влади, який у межах своєї компетенції здійснює примусове виконання рішень.
Судом установлено, що в контексті предмету позову між сторонами відсутні фактичні правовідносини цивільно-правового характеру. Відповідно, відповідач є неналежним, а позов проти такого відповідача пред'явлено безпідставно.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Отже, правом вибору суб'єкта, який повинен відповідати за позовом, у тому числі його заміни, наділений виключно позивач.
Відповідно до пунктів 40 та 41 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Згідно частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Під час підготовчого судового провадження по справі у підготовчому судовому засіданні судом представникам позивача - адвокатам Білову І.В. та ОСОБА_2 було наголошено на неналежності відповідача - Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та наслідки пред'явлення позову до неналежного відповідача.
Однак, представники позивача наполягли на розгляді справи за участі зазначених в позовній заяві сторін, оскільки вважали що позов пред'явлено до належного відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а позовні вимоги не відповідають способам судового захисту в порядку позовного провадження, що є наслідком відмови в задоволенні позову в повному обсязі.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
відповідач - Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 34993225;
третя особа - ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 11 грудня 2019 року.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО