Справа № 467/1343/19
1-кп/467/63/20
14.01.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у дистанційному режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області і Державною установою «Арбузинська виправна колонія № 83» у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019150130000381 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, маючого вищу освіту, раніше судимого: 13 липня 2011 року Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч.4 ст. 187, п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України з застосуванням ст. 70 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2016 року термін попереднього ув'язнення з 07 листопада 2010 року по 15 вересня 2011 року зараховано з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
відбуваючого покарання в Арбузинській ВК № 83 за адресою: вул. Володимирівська, 1 смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 393 КК України
ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2011 року за ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 115 КК України до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з 3 листопада 2011 року відбував призначене йому покарання у державній установі "Арбузинська виправна колонія № 83" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - Арбузинська ВК № 83), яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 1 смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області.
15 лютого 2019 року постановою начальника Арбузинської ВК № 83 на підставі ст. ст. 100, 101 КВК України ОСОБА_4 переведено з дільниці ресоціалізації Арбузинської ВК № 83 до дільниці соціальної реабілітації вказаної виправної колонії, де ОСОБА_4 уклав договір № 195/18 з державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби № 83" та був працевлаштований різноробочим по виготовленню бруківки на території кар"єру Арбузинської ВК № 83.
11 жовтня 2019 року близько 18 години ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці території кар"єру Арбузинської ВК № 83, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність, з метою ухилення від подальшого відбування покарання, самовільно, без належного дозволу та за відсутності законних підстав, незаконно залишив місце відбування покарання - територію Арбузинської ВК № 83, яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 1 смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області та 12 жовтня 2019 року був затриманий працівниками Арбузинської ВК № 83 УДПтС України в Миколаївській області.
Викладене обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом.
Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення, показав, що він відбуває покарання у виді позбавлення волі з 7 листопада 2010 року. У Арбузинській ВК № 83 станом на 11 жовтня 2019 року був переведений до дільниці соціальної реабілітації та влаштований різноробочим. У колонії він був працевлаштований протягом всього періоду відбування покарання та ознайомлений з правами і обов'язками засудженого. 11 жовтня 2019 року у нього робочий день був з 8 години ранку до 8 години вечора. Близько 18 години вечора він покинув робоче місце, не питаючи ні у кого на це дозволу, поскільки морально заморився через тривалий час відбуття покарання та пішов до річки Південний Буг, де провів всю ніч з рибаками, а вранці пішов до дачного селища, де хтось з місцевих повідомив про нього в поліцію. Він сам боявся повернутися на територію колонії, бо розумів, що його чекає покарання за вчинене.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.
Таким чином, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, а саме: втеча з місця позбавлення волі, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі.
Норма ч. 2 ст. 50 КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими.
Відповідно до положення ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Отже, згідно з положеннями ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує те, що він скоїв злочин середньої тяжкості під час відбуття покарання у виді позбавлення волі, не одружений, задовільно характеризується за місцем відбування покарання, раніше судимий та вважає достатнім і доцільним для виправлення і перевиховання призначити покарання у виді позбавлення волі з частковим приєднання покарання, призначеного вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2011 року, яке станом на 14 січня 2020 року складає 3 роки 11 місяців 16 днів з конфіскацією всього майна.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід по справі не раніше обирався. Суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому до вступу вироку у законну силу запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з урахуванням обставин справи, даних про особу обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 393 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2011 року визначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
До вступу вироку у законну силу обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому рахувати з дня винесення вироку, тобто з 14 січня 2020 року.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Суддя ОСОБА_1