Справа № 350/1579/19
Провадження № 33/4808/5/20
Категорія ч.1 ст.184 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Максимів І. В.
Суддя-доповідач Шкрібляк
13 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Родікова І.С., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Халуса М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою (далі АС) потерпілого ОСОБА_2 , на постанову судді Рожнятівського районного суду від 10 жовтня 2019 року, -
Вказаною постановою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України,?
провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, тобто на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Своє рішення суддя мотивував тим, що ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх малолітніх дітей, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП нічим не доведено, і суперечить вищевказаному висновку органу опіки і піклування.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки як вбачається з матеріалів справи, будь-які дані, які б свідчили про ухилення її від виконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання чи виховання дітей, відсутні, і при розгляді в судовому засіданні не встановлено.
З постанови судді вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №076525 від 27 серпня 2019 ОСОБА_1 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх малолітніх дітей, а саме часто залишає їх без догляду.
Не погодившись з постановою судді, потерпілий ОСОБА_2 подав АС, в якій покликається на неповноту та необ'єктивність судового розгляду, і що винесена постанова є незаконна та необґрунтована, оскільки висновки судді про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суперечать зібраним по справі доказам.
Просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 було роз'яснено її права передбачені ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.
Також в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 визнано потерпілим.
В засіданні апеляційного суду представник потерпілого ОСОБА_2 - захисник Халус М.М. повністю підтримав доводи поданої його підзахисним АС і пояснив, що його довіритель перебуває за межами України, знає про апеляційний розгляд, просив розгляд АС проводити без його участі. Судове рішення вважає незаконним, а АС просить задовольнити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вважає оскаржувану постанову судді щодо неї законною та обґрунтованою, свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення заперечила і пояснила, що жодним чином не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей, алкогольними напоями як зазначено у заяві вона ніколи не зловживає, дітей без нагляду ніколи не залишала, всюди їх бере з собою, а коли їй треба відлучитися з будинку, то з дітьми залишається її мати ОСОБА_3 , яка проживає разом з ними у будинку. Зазначила, що причиною складення на неї протоколу про адміністративне правопорушення є звернення її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , з яким вона розлучена, та з яким у неї не дуже добрі стосунки. На даний час, у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом її колишнього чоловіка ОСОБА_2 до неї про визначення місця проживання дітей, тому він шукає будь-які приводи для звернення у поліцію із заявами про притягнення її до відповідальності.
Просить подану АС потерпілим ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вказану постанову судді без змін.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Родіков І.С. повністю підтримав пояснення ОСОБА_1 . Окрім цього, зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, не зазначено в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання, які саме обов'язки не були виконані ОСОБА_1 і яким законодавством передбачене їх виконання, і чим конкретно це підтверджено. Ухилення її підзахисної від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх малолітніх дітей, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП нічим не доведено.
В засіданні апеляційного суду свідок - інспектор поліції ОСОБА_4 пояснив, що дійсно від потерпілого ОСОБА_2 16.08.2019 року поступила заява у відділ поліції про ухиляння ОСОБА_1 щодо виховання своїх малолітніх дітей. У зв'язку із цим була створена відповідна комісія. Виїхавши на місце події, опитавши свідків, батьків, малолітнього ОСОБА_5 в присутності його батька ОСОБА_2 , він прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. І як наслідок на ОСОБА_1 було складено протокол про адмінправопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП, а саме за невиконання нею обов'язку щодо виховання малолітніх дітей.
В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_6 пояснила, що 07.08.2019 року приблизно о 18 год. 30 хв., до неї додому прийшов її онук ОСОБА_5 , який повідомив її, що його ображає дядько ОСОБА_8 , який проживає разом з ним та сестрами, і є братом його матері ОСОБА_1 А також, що його мама безпричинно вчиняє з ним конфлікт і закриває разом із сестричками в кімнаті та залишає їх самих на тривалий час та приходить пізно в ночі. Також онук розказав, що дядько ОСОБА_9 постійно його ображає, заставляв його стрибати у воду, оскільки останній не вміє плавати. Нещодавно, коли ОСОБА_5 прийшов зі школи, розказав, що його матір прийшла до нього до школи та хотіла його задушити. З приводу цього, директор школи викликав поліцію. На тілі ОСОБА_5 були видимі синяки. Тоді вона зателефонувала своєму синові ОСОБА_2 , повідомивши йому про це. А внука залишила проживати в себе в дома. На даний час онук проживає у неї вдома, до мами повертатися не хоче, відвідує школу.
В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_11 пояснила, що на даний час являється класним керівником малолітнього ОСОБА_5 , за час навчання, тобто з 01.09.2019 року цей учень зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, скромний, спілкується, поведінка на належному рівні. Навчається на достатньому та середньому рівні. Цікавляться дитиною батько та бабуся і мати та приділяють йому належну увагу. Причину того, чому її учень ОСОБА_5 проживає з бабусею їй невідомо, про сімейні обставини він нічого їй не розповідав, і вона про це не розпитувала, оскільки боїться травмувати дитині психіку. Причини, чому ОСОБА_5 покинув маму їй теж не відомі. Конфлікт, який стався між ОСОБА_1 та її сином в школі вона особисто не бачила, їй відомо про це зі слів співробітників, приїжджали з цього приводу працівники поліції.
В засіданні апеляційного суду неповнолітній ОСОБА_5 в присутності педагога ОСОБА_11 та його матері ОСОБА_1 пояснив, що на даний час навчається в школі у 5 класі. Вчиться добре та поведінка також добра. На даний час проживає з батьком, бабусею та дідусем, однак тато на даний час поїхав за кордон на роботу. Зазначає, що коли проживав із мамою, то із ними проживала також бабуся та дядько ОСОБА_9 . За час проживання у матері ОСОБА_1 , вказаний дядько ОСОБА_9 його постійно ображав, як морально, так і фізично, тобто наносив тілесні ушкодження, також ображав і його молодших сестричок, однак мама ОСОБА_1 ніяким чином їх не намагалась захистити. Через такі постійні образи, він пішов жити до бабусі. Також вказує, що мама неодноразово залишала їх вночі самих вдома, і їхала кудись з іншим чоловіком, в той час, коли бабуся була на роботі в нічний час. Нещодавно мав місце конфлікт у школі між ним та мамою, вона хотіла його задушити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Родікова І.С., які просять АС потерпілого залишити без задоволення, а постанову судді без змін; пояснення представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Халуса М.М., який повністю підтримав подану АС, просить оскаржувану постанову судді скасувати та постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні інкримінованого їй адмінправопорушення; перевіривши матеріали справи та додані документи, вважаю, що АС слід задовольнити частково, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Вказаних вимог закону суддя першої інстанції не дотримався.
Покликання потерпілого ОСОБА_2 в його АС на те, що суддя не в повній мірі дослідив фактичні обставини справи, є слушними.
В обґрунтування відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні нею інкримінованого їй адмінправопорушення, зокрема ухиленні її від виконання своїх батьківських обов'язків, суддя послався тільки на матеріали, а саме рішення органу опіки та піклування від 11 вересня 2019 року, однак не взяв до уваги письмові докази, зокрема пояснення свідків, які містяться в матеріалах справи, та не дав їм належної правової оцінки. Тобто взяв до уваги одні докази, однак відкинув інші, не обгрунтувавши з яких причин.
Обґрунтовуючи необхідність закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суддя не розкрив суті доказів, не дав їм належної оцінки, а лише формально вказав про них.
Крім того, із змісту постанови не вбачається, що суддя реально дослідив письмові докази по справі і чи дав їм правильну правову оцінку.
З метою повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи, судді слід було викликати та заслухати пояснення потерпілого ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_5 , також працівника поліції, який складав протокол, свідків, дослідити письмові пояснення які містяться в матеріалах справи.
Висновок судді про те, що факт вчинення ОСОБА_1 не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи по суті, а тому провадження щодо нього слід закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованим, необ'єктивним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, необ'єктивно та однобічно розглянув справу, а тому його висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, є неправильним.
Враховуючи всі викладені вище обставини, апеляційний суд вважає, що постанова судді, є незаконною, а тому її слід скасувати.
Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду своєї вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, вона підтверджується наступними доказами: протоколом про адмінправопорушення серії АПР18 №076525 від 27 серпня 2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своїх малолітніх дітей, а саме часто залишає їх без догляду, зокрема у графі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначила, що з вказаним протоколом згідна та більше такого не повториться (а.с.1); достовірність показань свідків і малолітнього ОСОБА_5 обєктивно підтверджується письмовою заявою ОСОБА_2 до Рожнятівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.2) та письмовим поясненням потерпілого ОСОБА_2 , із змісту якого вбачається, що його син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_12 неодноразово казали йому про те, що його колишня дружина ОСОБА_1 безпричинно їх сварить, закриває самих в кімнаті та залишає на тривалий час без догляду. Також, коли повертається додому та приходить пізно і розпочинає сварку з ними (а.с.3); письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_5 , які відібрані в присутності законного представника ОСОБА_2 , з яких вбачається, що він на даний час пішов проживати до свого батька ОСОБА_2 та бабусі і дідуся. Його мама ОСОБА_1 безпричинно його разом із сестрами сварить, закриває самих в кімнаті на тривалий час. Також у вказаному будинку проживає мамин брат ОСОБА_9 , якому 11 років, і він також його із сестрами ображає. Коли він про це мамі говорить, то вона не може їх захистити. (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_6 про те, що саме 07.08.2019 року приблизно о 18 год. 30 хв. до неї додому прийшов її онук ОСОБА_5 , який повідомив її, що його ображає дядько ОСОБА_15 , який проживає разом з ним та сестрами, і є братом його матері ОСОБА_1 А також, що його мама безпричинно на нього сварить і закриває разом із сестричками в кімнаті та залишає їх самих на тривалий час та приходить пізно в ночі. Тоді вона зателефонувала своєму синові ОСОБА_2 , повідомивши йому про це. А внука залишила проживати в себе в дома (а.с.6); долученою під час апеляційного розгляду фотосвітлиною датованою 07.08.2019 року, на якій зображено малолітнього ОСОБА_5 , що підтверджує вчинення ОСОБА_1 саме 07.08.2019 року інкримінованого їй адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, і достовірність показань свідків та потерпілого.
Сумнівів у зацікавленості чи упередженості свідків немає, пояснення отримані у встановленому законом порядку передбаченими способами, засвідчені їхніми власноручними підписами. При цьому відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом.
Вищенаведені письмові пояснення свідків під час апеляційного розгляду, апеляційний суд визнає достовірними доказами і такими, що повністю узгоджується із змістом протоколу про адмінправопорушення.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Окрім цього, із долученої представником потерпілого ОСОБА_2 - адвокатом Халусом М.М. під час апеляційного розгляду копії комплексної психологічної характеристики психоемоційного стану та сімейних відносин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був проведений Центром психологічної допомоги дітям «Серденько», на прохання батька ОСОБА_2 , у зв'язку із провадженням судового процесу, вбачається, зокрема, що за результатами батьківсько-дитячих відносин, значення сім'ї в світі дитини велике. Головним, або найбільш емоційно близьким членом сім'ї є батько. ОСОБА_5 тяжіє до батька, зазнає його впливу. Дитина помічає дистанцію між собою та батьком, та матір'ю з сестричками. На думку дитини, найбільшою владою в сім'ї володіє батько. Мінімальним є вплив сестрички ОСОБА_16 . Надає перевагу батьку. Присутнє почуття безпорадності, демонструється потреба турботи і догляду. Відсутній психологічний контакт між батьками. Дитина хоче, щоб уся сім'я жила разом. Про маму дитина відгукується неоднозначно: з однієї сторони прагне, щоб мама жила з батьком, а з іншої - починає плакати, пригадує, як мама залишала їх самих на довгий час, і вони (діти) їли лиш хліб тижнями. Про теперішні зустрічі ОСОБА_5 ствердив, що з мамою не говорить, а просто грається із сестрами, бо мама постійно говорить по телефону.
Також у вказаній характеристиці вказано, що батько поважає індивідуальність дитини, симпатизує їй; багато часу проводить з дитиною, поважає її інтереси та плани. Батько зацікавлений в планах дитини, намагається допомогти, співчуває йому. Батько високо цінує інтелектуальні та творчі здібності дитини, відчуває гордість за нього; задовільняє ініціативу і самостійність дитини; довіряє та намагається стати на його бік з будь-яких питань.
Рекомендована корекційна робота, спрямована на зниження рівня агресії, тривоги, переживань у дитини.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП повністю доведена, а тому постанову суду першої інстанції щодо неї слід скасувати.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинила адмінправопорушення 07 серпня 2019 року. Однак, на час апеляційного розгляду строки накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, які встановлені ст.38 КУпАП, сплили.
Згідно вимог п.3 ч.8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
З урахуванням встановленого, провадження в цій справі слід закрити з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього ж Кодексу.
За таких обставин, АС потерпіло ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП суд, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати постанову судді Рожнятівського районного суду Івано - Франківської області від 10 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Визнати ОСОБА_1 винуватою у скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
На підставі ст.38 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Ю.Д. Шкрібляк