Справа № 344/12156/16-ц
Провадження № 22-ц/4808/152/20
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Томин
13 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Пнівчук О.В., Ясеновенко Л.В.
за участю секретаря Бойчук Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Пастернак І.А. 19 листопада 2019 року в м. Івано-Франківську в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ Комерційний банк «Надра» про припинення кредитного договору та договору іпотеки,
23.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ Комерційний банк «Надра» про припинення кредитного договору та договору іпотеки.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.02.2018 року позов задоволено частково. Визнано кредитний договір №753/2006 від 15.12.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 припиненим. Визнано договір іпотеки від 15.12.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В.В., зареєстрований в реєстрі за №3864, припиненим. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.05.2019 року заяву ПАТ Комерційний банк «Надра» про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 16.02.2018 року - задоволено. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 16.02.2018 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19.11.2019 року вказаний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із даною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Зазначає, що 28.11.2019 року позивачем було отримано ухвалу від 19.11.2019 року про залишення позову без розгляду, після чого лише під час ознайомлення з матеріалами справи він дізнався про те, що заочне рішення від 06.02.2018 року було скасоване та переглядалось судом.
При цьому позивач не змінював місця проживання, однак заяви про перегляд заочного рішення та повістки про виклик на судові засідання не отримував.
Вважає, що таким чином ОСОБА_1 був позбавлений гарантованого Конституцією України права на захист.
З огляду на наведене просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19.11.2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів, наведених у ній.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлявся про час та місце слухання прави належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Судом встановлено, що 23.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ Комерційний банк «Надра» про припинення кредитного договору та договору іпотеки (а.с. 2-5).
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.02.2018 року позов задоволено частково. Визнано кредитний договір №753/2006 від 15.12.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 припиненим. Визнано договір іпотеки від 15.12.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В.В., зареєстрований в реєстрі за №3864 припиненим. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.86-87).
01.04.2019 року ПАТ Комерційний банк «Надра» подало заяву про перегляд заочного рішення від 16.02.2018 року в даній справі (а.с. 103-105).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.05.2019 року задоволено заяву ПАТ Комерційний банк «Надра» про перегляд заочного рішення від 16.02.2018 року. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 16.02.2018 року скасовано. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12.06.2019 року на 10:00 год. (а.с. 134-135).
В судове засідання 12.06.2019 року сторони не з'явились, у зв'язку з чим справу відкладено на 19.11.2019 року на 14:30 год. (а.с. 152а, 153-155).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19.11.2019 року позов залишено без розгляду (а.с. 167).
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та вважав, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, причини свої неявки суду не повідомив, хоча про час ті місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання.
Однак, погодитися з такими висновками апеляційний суд не може з огляду на наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 2 ст. 223 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
З аналізу наведених норм права вбачається, що умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; нез'явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом ст. 130 ЦПК України розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким направлявся виклик до суду на засідання 12.06.2019 року, повернутий без вручення адресату з відміткою «не було вдома» (а.с. 146-148), а конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким направлявся виклик до суду на засідання 19.11.2019 року, повернутий без вручення адресату з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати пересилання поштового відправлення» (а.с. 162-164).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року, справа №461/10610/13-ц, провадження №14-108цс19, зазначено, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» не є доказом належного інформування про час і місце розгляду справи (близький за змістом висновок викладений у пункті 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц, у пунктах 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №752/11896/17 від 12 грудня 2018 року).
Таким чином, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання 12.06.2019 року та 19.11.2019 року, у зв'язку з чим суд не мав правових підстав для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду 19.11.2019 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Беручи до уваги зазначене та з метою забезпечення позивачу доступу до правосуддя для захисту прав, які він вважає порушеними, апеляційний суд приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 листопада 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 13 січня 2020 року.
Головуюча: Томин О.О.
Судді: Пнівчук О.В.
Ясеновенко Л.В.