Справа №718/3381/19
Провадження №2/718/946/19
13.01.2020 року Кіцманський районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого - судді Олексюк Т.І.
секретаря - Пентелюк І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Киселів Кіцманського району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив на її користь заповіт і після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Вона є єдиною спадкоємицею за заповітом, інших спадкоємців, передбачених законом, у померлого немає. Вона 12.12.2017 року звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документів. Спадщину вона прийняла, але оформити своє право позбавлена можливості через відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок, який побудований у 1982 році, знаходився у фактичному володінні спадкодавця, і на той час прийняття в експлуатацію житлових будинків не вимагалось, тому просила позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 подала письмову заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач, як ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Киселів Кіцманського району Чернівецької області.
Перебуваючи у шлюбі, позивач змінювала прізвище на ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Киселів Кіцманського району Чернівецької області помер ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив на користь ОСОБА_4 заповіт.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який побудований у 1982 році, знаходився у фактичному володінні спадкодавця згідно запису в погосподарській книзі № 04 за номером 0192.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
За ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтями 1269-1270 ЦК України передбачено порядок прийняття спадщини.
Як роз'яснив Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в інформаційному листі від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22 січня 1979 року «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель», і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних і самочинних). Записи у по-господарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки і споруди у порядку спадкування, оцінюються у сукупності з іншими доказами, такими як: рішення про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні (УРСР) із 1979 року.
Згідно Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР з 1 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності .
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п.9 постанови № 7 від 04.10.1991р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку на земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999р. № 12/5-126 роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05.08.1992р., при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.
Тобто громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992р., могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно на земельній ділянці яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.
Беручи до уваги зазначені нормативно правові акти, ВССУ у вищезгаданому листі № 24-753/0/4-13 робить висновок, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності, в порядку спадкування, на спірні будинки, збудовані до 105.08.92р., на які спадкоємець не отримав правовстановлюючі документи.
Згідно п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення, Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані до 05 серпня 1992 року, прийняттю в експлуатацію не підлягають і можуть бути зареєстровані як об'єкти права власності на підставі технічного паспорту.
Позивач спадщину прийняла, однак позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно через відсутність правовстановлюючого документа на будівлі.
Оскільки прийняття в експлуатацію таких будівель на час збудування житлового будинку (1982р.) час не вимагалося, а записи в погосподарських книгах визнавалися як такі, що підтверджують право власності особи на майно.
За вищенаведених та встановлених судом обставин заявлені вимог підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1258, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297, 1299 ЦК України , керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 17, 18, 76-81, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканкою с.Киселів Кіцманського району Чернівецької області, право власності на спадкове майно: житловий будинок (літ. А-І), 1982 року побудови, загальною площею 80,80кв.м., житловою площею 48,80кв.м., та господарські будівлі і споруди: літню кухню (літ. Б), сарай (літ. В), гараж (літ. Г), сарай (літ. Д), сарай (літ. Е), сарай (літ. Ж), вбиральню (літ. З), навіс (літ. К), яму вигрібну ( І ), колонку (№ 1), огорожу (№ 2-3), загальною вартістю будівель та споруд 262804 гривень, що розташовані в АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.І. Олексюк