09 січня 2020 р. Справа № 480/4011/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач прозодив навчання та військову службу у навчальному закладі. Контракт з ним був достроково розірваний, а відповідач виключений зі списків особового складу через небажання продовжувати навчання. Після розірвання контракту у відповідача виник обов'язок відшкодувати витрати на його утримання під час навчання, які складають 114 201,99 грн. Такі витрати відповідач не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду із позовом.
Просить стягнути з відповідача 114 201,99 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання письмового відзиву не скористався, тому суд, в порядку ч.6 ст. 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що відповідач уклав 27.08.2018 контракт з Військовим інститутом танкових військ НТУ "ХПІ" про проходження військової служби (навчання) у збройних силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу, вищого навчального закладу.
Згідно умов контракту курсант зобов'язується відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання) у разі дострокового розірвання Контракту через небажання в подальшому продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (а.с. 10-11).
Наказом від 21.07.2018 №124 відповідача було зараховано на перший курс Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (а.с. 12) Наказом від 27.08.2018 №201 відповідача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення (а.с. 13).
Наказом по особовому складу від 03.07.2019 №17-К відповідача відраховано з числа курсантів через небажання продовжувати навчання, достроково розірвано контракт про навчання.
13.07.2019 наказом №142 визначено, що з відповідача підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) у інституті в сумі 114 201,99 грн. (а.с. 14-15).
Згідно довідок нараховане грошове забезпечення курсанта ОСОБА_1 за період з 27.08.2018 по 05.07.2019 склало 106 081,30 грн. Нарахування за відшкодування речового майна, яке було видано, але не вислужило встановленого строку на курсанта ОСОБА_1 склало 8 120,69 грн. (а.с. 17).
Законом України від 25.03.92 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-ХІІ) урегульований порядок проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах.
За змістом статті 25 Закону №2232-ХІІ, підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "ж", з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування витрат визначений Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.06 №964 (далі - Порядок №964).
Пунктом 2 Порядку №964 визначено, що витрати відшкодовуються, зокрема Міноборони. Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Пунктом 7 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, проходив військову службу, що відноситься до публічної служби. Закон №2232-ХІІ та Порядок №964 зобов'язують військовослужбовця у разі дострокового розірвання контракту з вищим навчальним закладом відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з його утриманням у ВНЗ.
Відповідач зі змістом складу витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі ознайомлений, що підтверджено його підписом на примірниках довідок про понесені витрати (а.с. 17). Відповідач також ознайомлений з наявністю у нього обов'язку з відшкодування зазначених вище витрат, що підтверджено власноручно підписаним контрактом та аркушем бесіди з ОСОБА_1 від 25.06.2019, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 10-11,16).
Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на даний час зазначену вище суму коштів в повному обсязі не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, також не надав доказів, які б спростовували викладені у позовній заяві доводи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі. Тому витрати, пов'язані з утриманням відповідача під час проходження військової служби (навчання), підлягають стягненню на користь навчального закладу.
Ні підставі ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченого судового збору з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про стягнення витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський Шлях, 192, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 07905262) 114 201,99 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті одна грн. 99 коп.) на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко