06 січня 2020 р. Справа № 480/4098/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком. При призначенні пенсії було враховано 26 років 7 місяців та 1 день страхового стажу. При цьому відповідачем безпідставно не було проведено пільгове (рік за півтора) обчислення стажу роботи в районі Крайньої Півночі за період з 14.08.1979 по 15.11.1989 та не враховано період підприємницької діяльності з 21.01.1998 по 31.12.2003, хоча позивачем було надано всі документи, які підтверджують такий стаж. Також відповідач безпідставно з 01.04.2019 перерахував пенсію позивачу з урахуванням страхового стажу з лютого 2004 по грудень 2005 року, в результаті таких дій розмір пенсії зменшився. Вичерпний перелік підстав для перерахунку закріплено у ст. 42 Закону №1058. Жодна з них не існувала на момент здійснення перерахунку.
Просить визнати протиправними дії відповідача, які полягали у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії за віком, що призвело до безпідставного зменшення розміру пенсії з 4692,22 грн. до 4239,98 грн; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 31.01.2019 із урахуванням стажу роботи у районах Крайньої Півночі в період з 14.08.1979 по 15.11.1989 із кратністю 1,5; врахувати до страхового стажу період підприємницької діяльності з 21.01.1998 по 31.12.2009 та виключити з розрахунку пенсії страховий стаж за період підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 07.12.2018.
У відзиві відповідач зазначив, що рішенням управління від 31.01.2019 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому період роботи з 14.08.1979 по 15.11.1989 не був врахований як пільговий в умовах крайньої півночі, оскільки можливість пільгового обчислення стажу передбачена за умови, що хоча б один з документів (трудова книжка, письмовий трудовий договір або довідка) підтверджує користування особою вказаною пільгою. Такі документи позивач не надав. Просить відмовити в задоволенні позову.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач у відзиві не навів доводів стосовно позовних вимог про визнання протиправним проведеного перерахунку. Відзив не спростовує доводів позовної заяви. Просить позов задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії. 07.02.2019 йому направлено повідомлення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу 26 років (наявний стаж 25 років 6 місяців 2 дні) (а.с. 14).
На звернення позивача з питання правомірності відмови у при значенні пенсії відповідач листом від 18.03.2019 повідомив, що в період з 21.01.1998 по 18.07.204 був зареєстрований як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. Звіти до органу пенсійного фонду України не подавав, страхові внески не сплачував. Починаючи з вересня 2008 року по грудень 2018 року в реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про сплату страхових внесків. З огляду на те, що позивач перебував на загальній системі оподаткування та не сплачував страхові внески, не враховано до страхового стажу зазначений період підприємницької діяльності. До страхового стажу з кратністю 1.5 були враховані відомості за періоди, на які були укладені строкові трудові договори, наявні у копії особистої карти форми Т-2.На час опрацювання заяви в реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про сплату страхових внесків позивачем, як фізичною особою-підприємцем за 2006 рік, лютий та грудень 2007 року, січень-квітень 2008 року та ПП «Сумитрансекспедиція» за вересень-жовтень 2008 року. Повідомлено про те, що страховий стаж з січня 2006 року по грудень 2018 року склав 26 років 07 місяців та 01 день та позивачу призначена пенсія з 31.01.2019 у розмірі 4692,22 грн (а.с. 33-34).
Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області №183450004610 від 25.03.2019 позивачу призначена з 31.01.2019 пенсія в розмірі 4608,00 грн. (а.с. 68)
11.04.2019 відповідачем прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача. Підставою зазначено уточнення даних в ЄПС, 01.04.2019. За результатами здійсненого перерахунку страховий стаж позивача склав 28 років 4 місяці 29 днів, розмір пенсії зменшився до 4239,98 грн. Виплата перерахованої пенсії здійснюється з 01.04.2019 (а.с. 75).
Перерахунок пенсії проводиться в порядку, передбаченому статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до наведеної норми для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (частина 2 Закону). З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності (частина 3 Закону). У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (частина 4 Закону).
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З наведеної норми вбачається, що перелік підстав для перерахунку пенсії є вичерпним та такий перерахунок проводиться у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати по Україні, яко особа продовжила працювати та набула додаткового страхового стажу, якщо особа подала додаткові документи, що визначають її право на проведення такого перерахунку. Відповідач перерахунок пенсії здійснив у зв'язку з уточненням даних в ЄПС (а.с. 75), що не передбачено чинним законодавством.
Крім того, внаслідок такого перерахунку пенсія позивача була зменшена, що суперечить положенням пункту 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Здійснюючи перерахунок вже призначеної пенсії позивачу у такий спосіб, відповідач діяв поза межами повноважень, наданих йому законодавством, а тому суд визнає дії відповідача, які полягали у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 протиправними.
Відносно вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок з урахуванням періоду роботи в умовах Крайньої Півночі із кратністю 1,5 суд зазначає таке.
Згідно даних трудової книжки позивача, копій наказів по особовому складу, архівних довідок в період з 14.08.1979 по 15.11.1989 працював на різних посадах у тресті «Севертрубопроводстрой», тресті «Урегнойтробопроводстрой»,, тресті «Уренгойпромстрой», які знаходились у м. Новий Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області (а.с. 15-30).
Відповідно до п. 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.п. «Д» п. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" постановлено працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі та в місцевості, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови за умови укладення ними трудових договорів про працю в цих районах на строк п'ять років, надавати додатково наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності. Пільги, що передбачені даною статтею надаються також особам, які прибули до районів Крайньої Півночі та в місцевості, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власною ініціативою та уклали строковий трудовий договір про роботу в цих районах.
Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 №1908 «Про розширення пільг на осіб, які працюють у районах крайньої півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» постановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної ради СРСР від 10.02.1960 з п'яти до трьох років. Постановлено надавати вказані пільги особам, що прибули в ці райони та місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та президії ВЦРПС від 16.12.1967 № N 530/П-28 пільги, передбачені ст. 5 Указу від 10.03.2+60 та статтею 3 Указу від 26.09.1967 надаються працівникам … за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах та місцевостях на строк три роки, а на островах Північного Льодовикового океану - 2 роки.
З наведених норм вбачається, що пільговий стаж - 1,5 роки за 1 рік роботи, надається особам, які працювали в умовах Крайньої Півночі за таких умов: укладення строкового трудового договору, та якщо строк дії такого договору становить 3 роки.
Надані сторонами матеріали містять відомості про те, що у спірний період з 14.08.1979 по 15.11.1989 позивач укладав строкові трудові договори на 1 рік з 27.09.1983 по 26.09.0984 та з 28.09.1984 по 27.09.1985 (а.с. 26 зв.) Саме цей період відповідачем було зараховано до пільгового страхового стажу. Запис у трудовій книжці позивача №8 від 23.09.1982 та копія особової картки №1159 (а.с. 79) також свідчать про те, що позивач працював в період з 15.10.1981 по 23.09.1982 та був звільнений у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору, однак він не підтверджує, що строк дії трудового договору був 3 або більше роки, тому не підтверджує наявність пільг для обрахування стажу.
Будь-яких інших відомостей, що у період з 14.08.1979 по 15.11.1989 позивач укладав строкові трудові договори на строк саме три або більше років матеріали справи не містять. За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно обрахував страховий стаж позивача за цей період із коефіцієнтом 1, а не 1.5. Надані позивачем документи підтверджують період його роботи в умовах Крайньої Півночі, але не підтверджують його право на зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком. За таких обставин, суд вважає, що при підрахунку трудового стажу в період з 14.08.1979 по 15.11.198 відповідач діяв правомірно.
Відносно вимог про врахування до страхового стажу періоду підприємницької діяльності з 21.01.1998 по 31.12.2009 суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про pагальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 21.01.1998 по 31.12.2009 позивачу було зараховано страховий стаж за окремі періоди 2004-2008 року (а.с. 65). Відповідно до довідки ГУ ДФС у Сумській області Богуш К.О. перебував на обліку як фізична особа-підприємець з 21.01.1998 по 18.07.2014 та працював на загальній системі (а.с. 42). За період з 2004 року по 13.11.2008 роки сплачував єдиний податок (а.с. 32).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на норми, якими врегульовано питання обчислення страхового стажу фізичним особам-підприємцям, які перебували на спрощеній системі оподаткування, однак, доказів, що в період з 21.01.1998 по 31.12.2003 позивач перебував саме на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, матеріали справи не містять. Натомість довідка ГУ ДФС свідчить про те, що позивач перебував на загальній системі оподаткування. Страховий стаж за період підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2008 зарахований відповідачем, оскільки у вказаному періоді страхові внески позивач сплачував, про що свідчать відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. 2009 рік не був зарахований до страхового стажу, оскільки згідно даних реєстру внески у цьому році не сплачувались (а.с. 69-70). За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача про безпідставність неврахування до страхового стажу періоду підприємницької діяльності з 21.01.1998 по 31.12.2009 та включення до розрахунку пенсії страхового стажу за період підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 07.12.2008 не підтверджені належними доказами та не грунтуються на вимогах закону.
Враховуючи викладене, суд визнає протиправними дії відповідача, які полягали у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , що призвело до зменшення розміру пенсії з 4692,22 грн. до 4239,98 грн. Разом з тим, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 31.01.2019 із урахуванням стажу роботи у районах Крайньої Півночі в період з 14.08.1979 по 15.11.1989 із кратністю 1,5; врахувати до страхового стажу період підприємницької діяльності з 21.01.1998 по 31.12.2009 та виключити з розрахунку пенсії страховий стаж за період підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 07.12.2018, оскільки при такому підрахунку стажу відповідач діяв правомірно.
Суд зазначає, що відповідач, діючи безпідставно, прийняв рішення від 11.04.2019 №1834500004610 про здійснення перерахунку пенсії. З метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним рішення відповідача від 11.04.2019 №1834500004610 про перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача здійснювати з 31.01.2019 року виплату пенсії позивачу у розмірі, призначеному згідно рішення Сумського об'єднаного УПФУ № 183450004610 від 25.03.2019.
На підставі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 11.04.2019 №1834500004610, яким проведено з 01.04.2019 перерахунок пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108019) здійснювати з 31.01.2019 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі, призначеному згідно рішення Сумського об'єднаного УПФУ № 183450004610 від 25.03.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108019) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду, в розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко