Справа № 713/2095/19
Провадження №2/713/85/20
іменем України
09.01.2020 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Матейчук Л.Ю., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом до відповідачів Вижницької міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_2
Просить визнати за нею, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся - ОСОБА_3 , яка проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вона є онукою померлої ОСОБА_3 , яка за життя не оформила документів на будинок, а саме не зареєструвала вищевказаний будинок на своє ім'я, 25.10.2004 року зробила розпорядження (заповіт), яким все своє майно, яке належало заповіла їй. Вона своєчасно прийняла спадщину, спору щодо спадкового майна не має, однак приватний нотаріус Вижницької нотаріальної контори Штефюк Н.В. відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, про що винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину №432/02-31/41 від 12.11.2019 року, у зв'язку з тим, що вона не надала належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на спадкове майно.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
В судове засідання представник відповідача Вижницької міської ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Вижницької міської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають та просять справу розглядати без участі представника міської ради.
Відповідач ОСОБА_2 не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від неї надійшла заява, в якій вона позовні вимоги визнає та просить справу розглядати без її участі.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
На підтвердження позивачкою позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, надано наступні докази:
Копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 14 травня 2019 року Вижницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №107 з даних якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .
Копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , виданого 13.04.1991 року Черешенською сільською радою, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №9 з даних якого вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .
Копія свідоцтва про шлюб, Серія НОМЕР_3 , виданого 07 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Долішньошепітської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №10 з даних якого вбачається, що 07.10.2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 .
Копія заповіту, посвідченого 25.10.2004 року секретарем виконавчого комітету Черешенської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області Іванюк Г.І., зареєстрованого в реєстрі за №43 з даних якого вбачається, що ОСОБА_3 , на випадок смерті зробила наступне розпорядження: все належне їй на день смерті майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 .
Копія технічного паспорту на житловий будинок, з даних якого вбачається, що житловий будинок під літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , 1950 року побудови, вартістю 119406,00 грн.
Довідка Черешенської сільської ради №246 від 27.11.2019 року з даних якої вбачається, що померла ОСОБА_3 , згідно господарської книги №5 була власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем першої черги за законом являється дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт на все майно за життя було складено на ОСОБА_1
Постанова приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В. №432/02-31/41-2019 від 12.11.2019 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що складається із житлового будинку під літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , відмовлено, у зв'язку з тим, що ним не було надано документів, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно.
При зверненні з даним позовом до суду позивач посилається на загальні вимоги щодо спадкування за заповітом.
Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ч.1, 2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за заповітом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачка ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки звернулась із заявою до приватного нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом. Спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 , яка спадщину не прийняла. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та інших осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується копією спадкової справи №41/2019 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як видно з представлених доказів, житловий будинок під літ. А - 1950 року побудови, інші особи на володіння та користування даним житловим будинком на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність житлового будинку для проживання ніким не оспорюється.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
Керуючись ст.ст. 16, 392, 1216, 1218, 1233-1236, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.1, 27, 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст.4, 13, ст.76, 77, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме, на житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП - НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
Вижницька міська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи: 04062096), місцезнаходження юридичної особи: 59200, м.Вижниця вул.Українська, 34, Чернівецької області.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання с.Черешенька, Вижницького району Чернівецької області.
Суддя І. А. Кибич