Справа № 713/2284/19
Провадження №3/713/45/20
іменем України
13.01.2020 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Пилип'юка І.В., за участі секретаря судового засідання Паучек Є.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану та жительку АДРЕСА_1 , громадянство України, одружену, не працюючу, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №711871 від 23.11.2019 року ОСОБА_1 , 23.11.2019 року, біля 16.00 год., перебуваючи у житловому будинку по місцю проживання в АДРЕСА_1 , вчинила суперечку зі своїм батьком ОСОБА_2 , під час якої ображала його нецензурною лайкою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що того дня була вдома і її батько ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння почав її ображати нецензурними словами у зв'язку з чим викликала поліцію. По приїзду працівники поліції, не розібралися у ситуації, поводили себе агресивно і склали на неї протокол про адміністративне правопорушення. Просила провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що в її діях відсутні подія і склад правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП з таких підстав.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.173-2 ч.1 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
А відповідно до п.14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 встановлено, що вона будь-яких дій психічного насильства до батька ОСОБА_2 не застосовувала, а навпаки він ображав її нецензурною лайкою. Підстав сумніватись у правдивості пояснень ОСОБА_1 у суду немає.
Крім того судом установлено, що саме ОСОБА_1 викликала поліцію у зв'язку із застосуванням до неї насильства з боку батька ОСОБА_2 , однак поліцейський ОСОБА_3 безпідставно склав протокол про адміністративне правопорушення саме на неї.
Доказів протилежного матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Враховуючи наведене Суд не вбачає в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.173-2 ч.1, 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, Суд,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст.173-2 ч.1 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: І. В. Пилип'юк