Справа № 420/110/20
13 січня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, -
08 січня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якій позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ №173-PC від 05 листопада 2019 року про звільнення у запас старшого солдата ОСОБА_1 за підпунктом «д» ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- поновити позивача на посаді статистика медичної роти Військової частини НОМЕР_1 ;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення з 07.11.2019 р. (з моменту припинення чинності контракту) до моменту ухвалення остаточного рішення по справі з розрахунку, за яким посадовий оклад старшого солдату, статистика медичної роти ОСОБА_1 склав 2550 гривень на місяць відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №114.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши дану позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно з п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
До позовної заяви позивачем додані копії документів, які жодним чином не засвідчені позивачем.
На вимогу ст. 94 КАС України, докази мають бути завірені належним чином відповідно до вимог законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвічені копії доказів, які додані до позовної заяви.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Так, у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати незаконним та скасувати наказ №173-PC від 05 листопада 2019 року, що не узгоджується із п.1 ч.1 ст. 5 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно привести дану позовну вимогу у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення до позовної заяви (з копією для відповідача).
Суддя також зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, за приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, як вбачається з даної статті, початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що наказом №173-РС від 05.11.2019 року позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність), а з 07.11.2019 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , що вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2019 року №233.
Водночас, до адміністративного суду з даною позовною заявою позивач звернулась лише 08.01.2020 року. При цьому, жодних даних щодо отримання позивачем оскаржуваного наказу (в тому числі, дати ознайомлення (отримання) наказу), позивач у позовній заяві не наводить. В свою чергу, ні наданий до суду витяг з оскаржуваного наказу, ні надані до позовної заяви докази, також не містять даних про ознайомлення позивача з цим наказом та про його отримання позивачем.
Таким чином, з огляду на викладене, вбачається, що позивачем пропущено строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, позивачем у позовній заяві не зазначено про причину пропуску строку звернення до адміністративного суду та не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Суддя зазначає, що інститут строків в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення, тощо.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідні докази, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду із вказаними позовними вимогами (з копією для відповідача).
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- уточнення до позовної заяви в частині позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу №173-PC від 05 листопада 2019 року (з копією для відповідача);
- належним чином засвічених копій доказів, які додані до позовної заяви;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідні докази, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду із вказаними позовними вимогами (з копією для відповідача).
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколенко