Справа № 404/8504/19
Номер провадження 3/404/2705/19
10 січня 2020 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - не встановлено, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, -
До Кіровського районного суду міста Кіровограда від Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №523990 від 25.11.2019 року, який складено поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП рядовим поліції Лопата В.С.:
25.11.2019 року в АДРЕСА_2 . Водогінна, 82 ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство стосовно своєї дружини в присутності двох малолітніх доньок. На законну вимогу поліцейського роти №3 УПП в Кіровоградській області капрала поліції Кравченка ОСОБА_2 припинити правопорушення не відреагував, висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських та погрожував фізичною розправою.
Вказані дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ст.185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення та про розгляд його справи Кіровським районним судом м. Кіровограда, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу свідчить про умисне небажання ОСОБА_1 отримувати судові повістки та з'являтися до суду, з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1146/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.185 КУпАП містить два різні складу правопорушення. Перший склад, це «злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків», тобто відповідальність має наставити за невиконання кожного розпорядження чи вимоги працівника міліції, якщо вони законні та пред'являються при виконанні ними службових обов'язків. Другий же склад правопорушення, це «вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку».
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність законного розпорядження або вимоги працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків чи інших, вищеперерахованих осіб, у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.
Згідно з положеннями ст.185 КУпАП і роз'ясненнями, даними пунктах 7,17 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 червня 1992 року №8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. №12) «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», передбачений зазначеною статтею склад правопорушення наявний, якщо не виконуються законні розпорядження або вимога працівників міліції чи іншої названої в цій статті особи, що бере участь в охороні громадського порядку, тобто такі, що ґрунтуються на законі і пред'явлені при виконанні зазначеними особами обов'язків по охороні громадського порядку.
Системний аналіз норм КУпАП, з урахуванням позиці Верховного Суду України, висловленої в Узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління ( статті 185-185-2 КпАП)» слідує, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків та пред'явлення ним правопорушнику відповідного посвідчення, яке саме правопорушення законно вимагав припинити поліцейський, який поліцейський висував таку вимогу, його прізвище, ім'я та по-батькові, посада.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №523990 від 25.11.2019 року, вбачається, що 25.11.2019 року в АДРЕСА_1 , 82 ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство стосовно своєї дружини в присутності двох малолітніх доньок. На законну вимогу поліцейського роти №3 УПП в Кіровоградській області капрала поліції ОСОБА_3 припинити правопорушення не відреагував, висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських та погрожував фізичною розправою.
В графі до протоколу додається вказано: матеріали справи.
На підтвердження змісту протоколу, до суду надано письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Суть вказаних пояснень зводиться до того, що 25.11.2019 року о 13-15 год., вони стали свідками того, як ОСОБА_1 кинувся на поліцейського та почав чинити опір. В ході чого, працівниками поліції було затримано та надягнуто на нього кайданки.
З дослідженого диску з відеозаписами зафіксованими на нагрудну камеру працівника поліції встановлено, що працівники поліції прибули на виклик щодо вчинення домашнього насилля. Під час бесіди з ОСОБА_1 у будинку один з працівників поліції попередив його, що до нього може бути застосовано спец засоби та прийоми рукопашного бою, проте під час всієї розмови жодної законної вимоги працівниками поліції так і не було оголошено, після чого відбулась штовханина та затримання ОСОБА_1 . Під час бесіди ОСОБА_1 з працівниками поліції, була присутня заявниця та її батько, відтак з переглянутого відео та з встановленого з протоколу про адміністративне правопорушення місця проживання даних осіб, можна зробити висновок, що свідками по даній справі є особа, яка викликала працівників поліції та її батько з яким у ОСОБА_1 відбувся конфлікт. За таких підстав, письмові пояснення свідків долучених до матеріалів справи суд не бере до уваги в якості належного доказу та оцінює критично, оскільки вони надані заінтересованими особи у накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
При наданні оцінки відеофайлам переглянутим в судовому засіданні, суд бере до уваги, що вимоги працівника міліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - та мають бути законодавчо обґрунтовані, проте на досліджених файлах не встановлено, щоб працівник поліції, а саме ОСОБА_3 висував вимогу, що стосувалась припинення правопорушення.
Відтак, відсутні докази вини ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні і при дослідженні відеозаписів переглянутих у судовому засіданні.
Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 до суду не надано, пояснення у неупереджених осіб не відбирались.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись, ст.ст. 185, 247, 251, 253, 256, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.185 КуПАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган