Справа № 404/9049/19
Номер провадження 3/404/2965/19
10 січня 2020 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, -
До Кіровського районного суду міста Кіровограда від Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 158252 від 10.12.2019 року, який складено ДОП Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Тарасенко Д.Ю.:
10.12.2019 року о 21-00 год., ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме перебував в п'яному вигляді, ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю.
Вказані дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання, ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за місцем його проживання, зазначеним у протоколі: АДРЕСА_1 .
Так, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_2 письмово попросила не притягувати до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки сварка була обоюдна, будь-яких наслідків від неї не настало, працівників поліції викликала, щоб припинити сварку.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю не доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім'ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім'ї - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. Так, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 10.12.2019 року о 21-00 год., ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме перебував в п'яному вигляді, ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю.
На підтвердження фактів зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, до суду надано письмові пояснення та заява ОСОБА_2 , в яких вона просить притягнути до відповідальності її батька - ОСОБА_1 , який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виганяв її з дому, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
Проте, ОСОБА_2 надала до суду заяву в якій фактично відмовилась від своєї заяви до правоохоронних органів та вказала, що дійсно був конфлікт, обоюдний, будь-яких наслідків від нього не настало, просила не притягувати до відповідальності її батька, оскільки працівників поліції викликала тільки для того, щоб припинити сварку. Зміст вказаної заяви підтверджується також письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , в якій він вказав, що дійсно між ним та донькою була сварка, проте вони обидва знаходились в стані алкогольного сп'яніння, будь-яких наслідків від сварки донька не зазнала.
Відтак, зважаючи на відмову заявниці від своєї заяви, заперечення нею застосування до неї будь-якого насилля з боку батька, то у розумінні до вимог п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» матеріали справи, не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров'ю.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КуПАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган