Справа № 383/17/20
Номер провадження 2-о/383/8/20
13 січня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Бондаренка В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
09 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у якій просить встановити факт отримання ним поранення в неповнолітньому віці від вибухових боєприпасів внаслідок воєнних дій під час Другої світової війни, а саме в 1943 році -черепно-мозкову травму, осколкове поранення лиця, спини, верхніх та нижніх кінцівок, яке дає йому право на отримання статусу інваліда війни.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, встановлення факту, що має юридичне значення, в судовому порядку можливе тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.2 постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Зокрема, не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причини і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Відповідно до п.4, п.5 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій громадянської та Другої світової воєн або стали особами з інвалідністю від зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки.
Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Згідно з п.п. 3, 4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, визначено порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.
Згідно з п.15 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, інвалідність, що настала в осіб до 18-річного віку внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного з бойовими діями у період Другої світової війни чи з їх наслідками, встановлюється відповідно до медичних документів, які підтверджують факт поранення чи захворювання, або рішення суду щодо зазначених подій та висновків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я.
Згідно п. 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Отже, законодавством передбачено інший порядок встановлення факту отримання поранення в неповнолітньому віці від вибухових боєприпасів внаслідок Другої світової війни і надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а тому вказані обставини не можуть бути встановлені в порядку окремого провадження, оскільки факт який просить встановити заявник пов'язаний саме з обставинами отримання ним поранення у період Другої світової війни для отримання у подальшому статусу ветерана війни.
Таким чином, визначений законодавством порядок встановлення факту отримання поранення у період Другої світової війни виключає можливість встановлення цього факту в судовому порядку, оскільки є складовою процесу надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, для якого визначений позасудовий порядок, який здійснюють спеціально уповноважені на це органи. Перекладання на суд функцій такого органу суперечило б вимогам закону, створило б умови для уникнення встановленої законодавством процедури отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та поставило б у нерівні умови осіб, які отримують такий статус з дотриманням цієї процедури. Поширення юрисдикції судів на всі спори, які виникають в державі не означає, що суд повинен вирішувати питання, які відносяться до виключної компетенції інших органів тобто підміняти їх. При цьому особа, у разі незгоди з рішенням зазначеної комісії, не позбавлена права звернутися до суду з метою оскарження такого рішення у встановленому законодавством порядку.
З урахуванням наведеного зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.
Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року у справі №233/2929/17.
Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки існує об'єктивна обставина з приводу того, що заявлена вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, не може бути вирішена судом в порядку окремого провадження, оскільки фактично йдеться про встановлення факту, вирішення якого законодавством віднесено до компетенції спеціально утворених для цієї мети та діючих комісій, у разі виникнення спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4 ,5, 19, 186, 260, 315 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).
Ухвала складена та підписана суддею 13.01.2020 року.
Суддя В.В. Бондаренко