Справа № 372/4004/15-ц
Провадження 2-ві/372/1/20
ухвала
Іменем України
11 січня 2020 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Буртовій О.Є.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності,
На розгляді в Обухівському районному суді Київської області з 21.09.2015 року перебуває цивільна справа № 372/4004/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності.
В судовому засіданні на стадії дослідження письмових доказів, позивач заявила відвід головуючому судді Зінченку О.М., посилаючись на його упередженість та зацікавленість у результаті розгляду справи, відмову судді у задоволенні її клопотань, неналежному повідомленні сторін про розгляд справи, розгляду раніше цивільної справи де позивач був відповідачем.
Заява про відвід була визнана необґрунтованою, тому не була задоволена судом під головуванням судді Зінченка О.М. і була передана на вирішення іншому судді у встановленому законом порядку.
Сторони в судове засідання не викликалися, відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36-37 ЦПК України і розширеному тлумаченню не підлягають.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, так як відвід належним чином не вмотивований з огляду на наступне.
Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Підставами відводу заявник визначає відмову судді у задоволенні ряду її клопотань з процесуальних питань, а також сумніви у неупередженості судді.
Вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.
Переконливих доказів на підтвердження власних доводів заявником не подано.
Аналізуючи підстави, які зазначені заявником для відводу судді, на стадії дослідження письмових доказів та чотирьох років розгляду даної справи, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи.
Суд не погоджується із доводами заяви про те, що відмова у задоволенні деяких клопотань позивача із процесуальних питань, та несвоєчасне повідомлення сторін про розгляд справи на якій вони були присутні, свідчить про прояв упередженості судді. З матеріалів справи вбачається, що всі подані заявницею клопотання суддею вирішені належно, вмотивованими протокольними ухвалами, всім аргументам і доводам надана правова оцінка. Доводи заяви щодо необґрунтованої відмови особистого для дачі пояснення позивача та допит в якості свідка суд вважає безпідставними, оскільки позивач вже надавала свої пояснення суду у судовому засіданні та мала можливість повторної явки до суду протягом тривалого розгляду судового спору. Слід звернути увагу, що провадження у справі відкрито 30.10.2015 року. Поряд із тим, повторне подання раніше розглянутих аналогічних за змістом клопотань, повторне заявлення відводів головуючому судді, аналіз процесуальної поведінки позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та її представника на думку суду містить ознаки зловживання ними процесуальними правами.
Згідно ч.4 ст.44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Враховуючи викладене, суд вважає доводи заяви про відвід надуманими, оскільки головуючий суддя Зінченко О.М. в силу приписів ст.ст. 2, 12, 44, 209, 210, 214 ЦПК України мав повноваження вчиняти дії, направлені на недопустимість зловживання процесуальними правами, розгляд справи у розумні строки та діяв у межах цих законних повноважень без ознак наявності упередженості чи необ'єктивності.
Суд вважає, що доводи заявника в частині сумнівів у неупередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, нею не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ'єктивність або упередженість головуючого судді. Відомості про вчинення особисто суддею будь-яких неправомірних дій у справі відсутні. Наведені заявницею у заяві відомості не вказують на обставини, які б достатньо переконливо породжували сумніви у об'єктивності та неупередженості судді, незгода позивача із прийнятими судом під головуванням судді процесуальними рішеннями щодо організації судового розгляду не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду цієї справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.
Вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості або не об'єктивності судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.
Суд констатує, що позивачем не наведено жодної обставини, що, з огляду на наведені вище вимоги ч.1 ст. 36 ЦПК України, є підставою для відмови у відводі судді Зінченка О.М.
Аналізуючи підстави, які зазначені позивачем для відводу судді, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки відповідачем в поданій заяві та в судовому засіданні не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи, а отже, не встановлено ні суб'єктивних ні об'єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді при здійснені провадження у цій справі.
За таких обставин, достатніх підстав для задоволення заяви суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Зінченка Олександра Миколайовича від участі в розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: