Справа № 357/186/20
3/357/383/20
13.01.2020 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І.Д.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Узбекистан, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ст.173 КУпАП,-
08 грудня 2019 року близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_1 , знаходячись поблизу будинку №2 по вул. Митрофанова м. Біла Церква Київської області, в стані алкогольного сп'яніння в публічному місці виражався нецензурною лайкою в адресу перехожих, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, чим вчинено правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що громадський порядок не порушував, був злий на втрату мобільного телефону.
Відповідно до ст.173КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, тощо. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.
Вина ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №378296 від 08 грудня 2019 року, рапортом, протоколом №10 медичного огляду.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов'язкову ознаку складу правопорушення.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником , так і іншими особами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який не працює, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт, так як таке стягнення буде доцільне для усунення в подальшому здійснення аналогічного правопорушення та попередження вчинення нових правопорушень.
Положеннями ст.8 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно ст.30-1 КУпАП громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст.40-1, 173, 283, 284, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком 50 годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 гривні 40 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області І. Д. Дубановська