Справа № 354/443/19
Провадження № 2/354/153/20
(про відвід судді)
13 січня 2020 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Польської М.В.
секретаря: Калинчук І.О.
представника позивача адвоката: Парфана Т.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Яремчанського міського суду заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді, головуючої у справі,-
В провадженні Яремчанського міського суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Розгляд цивільної справи завершено з'ясуванням обставин справи та дослідженими доказами в судовому засіданні 24.12.2019 р., оголошено перерву перед судовими дебатами за клопотанням представника відповідача адвоката Тринчука В.В.
26.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого судді, в якій просив відвести головуючого суддю Польську М.В. у цивільній справі. Свою заяву мотивує тим, що головуюча у справі суддя Польська М.В., надаючи процесуальні переваги позивачу ОСОБА_2 , вчинила упереджені дії щодо ОСОБА_1 , оскільки головуюча безпідставно відмовляла у задоволенні клопотань представника відповідача. Заявник вважає, що головуюча по справі може бути особисто знайомою з власником пошкодженого в ДТП автомобіля ОСОБА_3 , який є публічною особою, політиком, в період з 2002 по 2007 рр. працював мером м.Яремче, а з 2007 по 2010 рр. на посаді голови Івано-Франківської ОДА, та його дружиною ОСОБА_4 . Окрім того, заявник зазначає, що головуюча в даній справі заявляла собі самовідвід в справі про адмінправопорушення, де особою що притягається до адмінвідповідальності був ОСОБА_3 , оскільки перебувала в певний період часу в його підпорядкуванні. Також, вказаний позов було подано в 2019 році відразу після призначенні головуючої судді Польської М.В. на посаду судді Яремчанського міського суду, не зважаючи на те, що ДТП мала місце ще в 2017 році і до моменту подачі позову позивач жодних матеріальних претензій не надсилав та не висловлював відповідачу. Просив заяву розглянути за його відсутності та відсутності його представника, оскільки судовий розгляд носить формальний характер та є видимістю правосуддя.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про судове засідання 13.01.2020 року (а.с.157-159), повістка повернулася неврученою через тимчасову відсутність адресата, однак письмово висловився про розгляд заяви за його відсутності (зі змісту заяви).
Представник ОСОБА_2 - адвокат Парфан Т.Д. заперечив щодо задоволення даної заяви.
Заслухавши пояснення сторони позивача, вивчивши доводи заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача про відвід головуючому судді не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо в тому числі є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно правил ч.5, ч.7 ст.40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
При вирішенні заяви про відвід суд застосовує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як вказано у п.49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р., відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором, чи забезпечені судом умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
Згідно п.53 вказаного рішення ЄСПЛ важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)).
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, на час скоєння ДТП власником автомобіля Хонда Аккорд, держномер НОМЕР_1 була ОСОБА_4 , а її представником у вчиненні дій, пов'язаних із ДТП був ОСОБА_5 , опісля 14.02.2018 року позивач ОСОБА_2 став власником автомобіля «Хонда Аккорд».
І те, що попередній власник ТЗ ОСОБА_4 , який відчужений в лютому 2018 року позивачу, є дружиною ОСОБА_3 , головуючому судді стало відомо з матеріалів долучених до заяви про відвід, зокрема витягу «вікіпедії» щодо особи ОСОБА_3 та Декларації даної особи за 2017 р.
Дійсно більше 9 років тому, тобто по 2010 рік, головуючий суддя працювала в одній установі з ОСОБА_3 . Трудові відносини не мали жодного стосунку до знайомства з членами сім'ї керівника, тому доводи заяви про те, що головуючий суддя може бути знайомою з дружиною колишнього керівника, є неправдивими та тільки припущенням відповідача. Окрім того, ОСОБА_4 не будучи стороною цивільної справи, була власником ТЗ, та отримувала страхове відшкодування від відповідної страхової компанії, це встановлено в судових засіданнях з пояснень та досліджених доказів. Заявник (відповідач) ОСОБА_1 не зазначаючи в заяві про відвід ким саме являється позивач ОСОБА_2 до попереднього власника ТЗ ОСОБА_4 чи тим паче до її чоловіка ОСОБА_3 (а судом встановлено, що саме позивач був водієм під час ДТП, яке сталося з вини водія, що працював у відповідача ОСОБА_1 ), припускає про упередженість
головуючого судді до сторони позивача, обґрунтовуючи це тільки тим, що ОСОБА_3 є колишнім керівником головуючого судді та чоловіком ОСОБА_6 Н ОСОБА_7 ., яка на час розгляду даної цивільної справи вже не є власником ТЗ, та не заявляє жодних вимог у даному
цивільному спорі. Зазначення в Свідоцтві про реєстрацію ТЗ особу ОСОБА_3 як його право на керування автомобілем (а.с.92), не є правом власності, на яке посилається заявник.
Обґрунтовуючи підстави відводу, заявник (відповідач у справі), який жодного разу не брав особисто участі у судових засіданнях (08.07.2019 р. було відкладено за письмовим клопотанням його адвоката Тринчука В.В., у судовому засіданні 13.08.2019 р. представник відповідача ОСОБА_8 з'явився та просив перерви, 16.10.2019 р. представник відповідача Тринчук ОСОБА_9 В. просив письмовим клопотанням про перенесення засідання, 05.12.2019 р. представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі та участі відповідача) зазначає, що головуючий суддя безпідставно відмовляла у задоволенні клопотань представника відповідача. Щодо цього слід зазначити таке.
За матеріалами цивільної справи вбачається те, що 08.07.2019 р. до суду відповідач ОСОБА_1 направив відзив на позов (а.с.35), жодних клопотань до відзиву не надавалось.
08.07.2019 р. адвокат відповідача Тринчук В.В. направив до суду орієнтовний розрахунок судових витрат відповідача, жодних клопотань окрім даного не заявлялось. В судовому засіданні 13.08.2019 р. жодних клопотань представник відповідача ОСОБА_8 , окрім надання перерви судом для подання заперечення на відповідь на відзив не заявляв, також жодних клопотань на стадії підготовчого провадження з письмовими клопотаннями від 15.10.2019 р. та від 04.12.2019 р. (про відкладення та проведення без їх участі судових засідань), а також до заперечення від 04.12.2019 р. - не заявляв.
Ухвалою від 05.12.2019 р. підготовче засідання у даній справі було закрито.
Під час уже судового розгляду цивільної справи по суті 24.12.2019 р. адвокат відповідача Тринчук В.В. до початку пояснень сторін, заявив усне клопотання про долучення письмових доказів, подав письмове клопотання про виклик в судове засідання особисто позивача для дачі пояснень та усне клопотання про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 .
Згідно частин 3-5, 8-11 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
В порушення вимог даної норми ЦПК України, адвокат Тринчук В.В. чи відповідач по справі до відзиву та заперечення на відповідь на відзив докази не подавали, причин неможливості
надання вчасно такого доказу, який клопотав про долучення після закриття підготовчого засідання, не обґрунтовували, примірник письмових доказів стороні опонента (позивачу) не надіслали, а тому зважаючи на те, що підготовче засідання тривало певний період часу (про що
зазначено вище) під час якого сторона відповідача мала час для надання такого, суд на підставі ч.8 ст.83 ЦПК України докази, які подані адвокатом відповідача в порушення встановленого законом строку без обґрунтування неможливості їх подання, такі не прийняв.
Клопотання адвоката відповідача від 24.12.2019 р. про виклик в судове засідання особисто позивача для дачі пояснень (а.с.122), обґрунтоване суперечністю доказів наданих стороною позивача та вимогами п.5 ч.2 ст.233 ЦПК.
Так, за вимогами даної статті на яку посилався адвокат відповідача, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Тобто, норма даної статті регулює право суду на відкладення розгляду справи у разі, якщо саме суд визнає потрібним, у випадку коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, дачі ним особистих пояснень. У даній цивільній справі, при заявленні даного клопотання, пояснення по суті сторона позивача ще не надавала і зазначення адвоката відповідача про те, що саме позивач зможе надати пояснення по суті спору і відповісти на запитання сторони відповідача зокрема і щодо доказів наявних у справі, є передчасним. Тому, судом була постановлена ухвала із занесенням в журнал судового засідання про відмову у задоволенні клопотання та роз'яснено судом про передчасність та необґрунтованість такого.
Окрім того, за ст.64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Щодо усного клопотання про залучення третьою особою яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , то таке клопотання подано усно без зазначення адреси такої особи та не зазначено адвокатом відповідача, які права даної особи можуть бути порушені при розгляді даної цивільної справи, при цьому, що дана особа на час розгляду справи не є вже ні власником, ні користувачем ТЗ, а предметом спору не є оскарження отримання такою особою страхового відшкодування від страхової компанії. При цьому, оцінка такого відшкодування та його розмір, можуть бути тільки підставою для перевірки судом розміру коштів, які заявляються позивачем до стягнення з відповідача.
Що стосується доводів відповідача про заявлені самовідводи головуючого відносно Палійчука М.В. у інших справах про адмінправопорушення (а.с.137-141), що є підставою у відводі головуючого судді у даній цивільній справі, то такі є безпідставними, оскільки у справі №354/797/19 суддя дійсно заявила собі самовідвід щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , оскільки безпосередньо з такою особою у період з 2002 по 2010 рік перебувала у трудових відносинах. Такий самовідвід підкреслює саме неупередженість судді до осіб, щодо яких розглядається та чи інша судова справа, а не навпаки, як припускає адвокат відповідача. Як зазначалось вище, адвокатом не наведено жоден зв'язок учасників справи, зокрема позивача до колишнього керівника - Палійчука М. ОСОБА_10 .
При цьому, долучена до заяви про відвід постанова у справі №354/676/19 взагалі стосується керівника Яремчанської міської ради Онутчака В.В., з яким перебувала також з 2010 року по 2012 рік у трудових відносинах головуючий суддя, і яка не має жодного обґрунтування до даної заяви про відвід. Інші доводи заяви про відвід також не є обгрунтованими.
Враховуючи, що підстави для відводу відсутні, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Польської Мирослави Василівни - відмовити за безпідставністю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М. В. Польська