Справа № 453/337/19
Провадження № 1-кп/456/99/2020
про продовження строку тримання під вартою
13 січня 2020 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140300000493 від 09.10.2018 відносно ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , покликаючись на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Так, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження стороною обвинувачення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують мати місце. ОСОБА_8 , враховуючи міру покарання, яка може бути застосована до обвинуваченої у разі визнання судом її винною у вчиненні вказаного злочину, перебуваючи на волі, зможе переховуватися від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. Окрім цього, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідне для запобігання спробам обвинуваченої незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема, з метою зміни їх показів, оскільки свідки в судовому засіданні ще не допитані, покази останніх мають важливе значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, так як відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Також в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покликається на необхідність запобігання спробам обвинуваченої вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачена на час вчинення злочину непрацевлаштована, не має постійного джерела доходів та постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями та неналежно виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до своїх малолітніх дітей, що свідчить про небажання останньої стати на шлях виправлення. За таких обставин застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш доцільним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків. Викладені обставини виправдовують продовження обвинуваченій ОСОБА_6 більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним вище ризикам, які існували при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченої та продовжують існувати до цього часу. Крім цього, судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року), ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року). Будь-яких даних, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_6 в умовах Львівської установи виконання покарань № 19 за медичними показниками, не встановлено.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 в судовому засіданні проти продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою заперечив, просить суд застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю в порядку ст. 195 КПК України, з особистою порукою матері ОСОБА_9 та з покладенням на неї обов'язку не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, оскільки прокурором не зазначено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обвинувачена не має наміру переховуватися від суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в обвинуваченої немає можливості, скоювати нові злочини ОСОБА_6 не збирається. Вважає, що застосування цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю до ОСОБА_6 буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження, а гарантією забезпечення належної поведінки обвинуваченої є особиста порука її матері ОСОБА_9 . Крім цього, обвинувачена має проблеми зі здоров'ям та позитивну добросовісну процесуальну поведінку.
ОСОБА_9 , яка є матір'ю обвинуваченої ОСОБА_6 , та ОСОБА_10 , яка є дружиною її брата, подали заяви про бажання взяти на її поруки, поручаються за виконання обвинуваченою ОСОБА_6 покладених на неї обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України та зобов'язуються за необхідності доставити її в суд на першу про те вимогу.
Обвинувачена ОСОБА_6 просить суд застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю в порядку ст. 195 КПК України, з особистою порукою матері ОСОБА_9 та з покладенням на неї обов'язку не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та її захисника, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18.11.2019 обвинуваченій ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.01.2020.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
З моменту взяття обвинуваченої ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
В судовому засіданні прокурором доведено, що ризики, зазначені у клопотанні, не зменшились, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання є недостатнім.
Відтак саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченою ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Розглянувши заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про взяття обвинуваченої ОСОБА_6 на поруки матері ОСОБА_9 та братової ОСОБА_10 , суд доходить висновку, що в обранні такого запобіжного заходу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Суд не вбачає достатніх підстав вважати, що мати обвинуваченої ОСОБА_9 та дружина її брата ОСОБА_10 є особами, що заслуговують на довіру, повагу до їх наміру та бажання взяти на поруки обвинувачену ОСОБА_6 . Доводи, викладені в заявах, є непереконливими, тому не беруться судом до уваги.
Крім цього, суд не бере до уваги доводи захисника ОСОБА_7 про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами.
Що стосується покликання обвинуваченої у своїй заяві про незадовільний стан її здоров'я, то таке колегія суддів не бере до уваги, оскільки відсутні відповідні підтверджуючі медичні документи.
Крім цього, медична частина державної установи виконання покарань забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим. Надання ув'язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за №212/20525.
Таким чином, суд доходить висновку, що виправданим є подальше тримання під вартою обвинуваченої, з врахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, даних про її особу, конкретних обставин кримінального провадження, мотивів, викладених в клопотанні прокурора, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій без визначення розміру застави на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.
Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи, що строк тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою спливає 16.01.2020, суд вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченої під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 березня 2020 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд
В клопотанні обвинуваченої та її захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю відмовити.
В заявах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про взяття на поруки обвинуваченої ОСОБА_6 відмовити.
Обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 13 січня 2020 року до 12 березня 2020 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_5 , обвинуваченій ОСОБА_6 та скерувати директору ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3