Справа № 127/32887/19
Провадження № 2/127/4789/19
10 січня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря Власюк І.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила розірвати шлюб зареєстрований з відповідачем та стягнути з нього на свою користь на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини. Позовні вимоги мотивовані тим, що спільне життя між сторонами не склалось через протилежні погляди на сімейне життя і сімейні обов'язки. Фактично шлюб між сторонами припинено та існує формально. На даний час позивач самостійно утримує спільну з відповідачем дитину. Відповідач у свою чергу в достатній мірі участі у вихованні дитини не приймає.
Ухвалою суду від 06.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши інтереси малолітньої дитини суд вважає за можливе ухвалити часткове рішення щодо позовних про стягнення аліментів, як це передбачено ч. 3 ст. 259 ЦПК України.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позові та просили суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, погодився сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки свого заробітку (доходу), в іншій частині позову просив суд відмовити.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26.09.2004 року, що підтверджується свідоцтвом одруження (на 9 а.с.).
Також встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження на 15 а.с.).
До правовідносин, які виникли, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України щодо обов'язку батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України передбачено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно із ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першою статті 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини суд виходить з того, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд враховує вікову категорію малолітньої дитини та звичайні потреби дитини, особу відповідача платника аліментів, який являється фізично здоровою людиною працездатного віку, відсутність на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім'ї.
А тому, враховуючи вищевикладене та з урахуванням обов'язку батьків в утриманні своєї дитини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача щомісячно аліментів у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь держави 768,40 грн судового збору, оскільки позивач була звільнена від його сплати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 80, 180, 182, 183, 199 СК України, 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в розпорядження ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від 05.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Провадження в частині позовних вимог про розірвання шлюбу продовжити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 10.01.2020 року.
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: