Справа № 139/1243/18
1-кп/152/17/20
08 січня 2020 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_4 ,
В провадженні Шаргородського районного суду Вінницької області знаходиться зазначена вище справа.
В судовому засіданні захисник подав клопотання в якому просив призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу обвинуваченому ОСОБА_4 оскільки на його думку за час перебування обвинуваченого під вартою в останнього погіршився психічний стан, а тому він потребує тривалого спостереження та дослідження, що, на думку захисника, відповідає вимогам ч. 2 ст. 509 КПК України.
Обвинувачений клопотання захисника підтримав.
Прокурор щодо задоволення клопотання захисника не заперечувала.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши клопотання захисника, суд встановив таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується судом під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Так, судом досліджено під час судового розгляду висновок судово-психіатричного експерта №370 від 26 листопада 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . Експертами, які попереджені про кримінальну відповідальність за відмову або видачу явно неправдивого висновку, дано відповіді на всі поставлені питання в ухвалі слідчого судді Муровано-Куриловецького районного суду від 20 листопада 2018 року.
З пункту 22 вказаного висновку вбачається, що в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_4 на психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в теперішній час ОСОБА_4 виявляє акцентуацію рис характеру по застрягаючо-нестійкому типу, що є варіантом психічної норми; в теперішній час ОСОБА_4 може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.
Таким чином, в матеріалах справи містяться відомості про психічний стан обвинуваченого ОСОБА_4 , отримані в ході досудового розслідування у відповідності до вимог ч. 1 ст. 509 КПК України.
В судовому засіданні стороною захисту не надано жодного доказу, який вказує на необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження ОСОБА_4 , що могло б слугувати підставою для призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Таким чином, клопотання захисника є необґрунтованим, не узгоджується з вимогами викладеними в ч. 2 ст. 509 КПК України, а тому не може бути задоволене.
Беручи до уваги зазначене, керуючись, ст.ст. 509, 369-372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_4 - відмовити.
Судовий розгляд продовжити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1