Справа № 149/2329/19
Провадження №1-кп/149/31/20
13.01.2020 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику в залі суду кримінальне провадження № 12019020330000213, внесене до ЄРДР 01.06.2019 року , по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, освіта середня, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, за ст. 389-2 КК України,-
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 29.11.2018 року, яка набула законної сили 08.12.2018 року, ОСОБА_4 у зв'язку з несплатою аліментів на утримання свої дитини в сумі 24116,10 грн., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді ста двадцяти годин суспільно корисних робіт.
30.05.2019 року до Хмільницького міськрайонного відділу Філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області надійшла на виконання вказана постанова суду та на підставі п. 13.6 Розділу ХІІІ Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 474/5 від 19.03.2013 року ОСОБА_4 був поставлений на облік 13.12.2018 року.
На виконання п. 13.9 ХІІІ Порядку, ОСОБА_4 13.12.2019 року викликано до органу пробації, де йому було роз'яснено про порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, необхідності сумлінно ставитись до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк суспільно корисних робіт, які він під особистий підпис зобов'язався виконувати та попереджено, що у разі ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а в разі злісного ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт до кримінальної відповідальності за ст. 389-2 КК України.
ОСОБА_4 23.01.2019 року, будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, під особистий підпис отримав направлення від Хмільницького міськрайонного сектору Філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області за № 42/23/144-19 від 30.01.2019 до КП "Хмільниккомунсервіс" для відбування адміністративного стягнення, однак у період часу з 28.01.2019 року по 15.02.2019 року для відпрацювання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт до КП "Хмільниккомунсервіс" не з'явився, в результаті чого постановою Хмільницького міськрайонного суду від 24.04.2019 року за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді адміністративного арешту строком сім діб, яке відбував із 30.05.2019 року по 06.06.2019 року у встановленому законом порядку.
Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до ст. 325-1 КУпАП та розділу ХІ-ХV Порядку повинен дотримуватись встановленого законодавством порядку відбування покарання, діючи з прямим умислом, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, після притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, продовжив ухилятись від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, що виразилось у не прибутті до місця виконання адміністративного стягнення та не відпрацював жодної години суспільно корисних робіт, які йому були призначені постановою Хмільницького міськрайонного суду від 29.11.2018 року, чим злісно ухилявся від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 389-2 КК України за фактичних обставин викладених у обвинувальному акті, визнав повністю та показав суду, що в листопаді 2018 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за несплату аліментів та йому призначено покарання у виді суспільно корисних робіт. Через деякий проміжок часу його викликали до органу пробації, який розташований по вул. Столярчука між церквою та будівлею міської ради, де йому було роз'яснено порядок та строк який він мав відпрацювати, надано направлення в КП "Хмільниккомунсервіс", яке розташовується по вул. Пушкіна в м. Хмільник. Також його було повідомлено про адміністративну та кримінальну відповідальність за злісне ухилення від виконання робіт. Потім, згідно направлення органу пробації ОСОБА_4 з'явився до КП "Хмільниккомунсервіс", де йому повідомили, що він має виконувати роботу по очищенню дерев в м. Хмільнику. Оскільки виконувати таку роботу йому було соромно, він не з'явився на роботу та в подальшому відмовився від відпрацювання суспільно корисних робіт. Також повідомив, що і надалі не буде відпрацьовувати роботи, оскільки йому соромно. Просить суд не призначати йому суворе покарання.
Крім визнання вини самим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні злочину передбаченого ст. 389-2 КК України, доведена наступними доказами.
Відповідно до постанови Хмільницького міськрайонного суду від 29.11.2018 року, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт (а.п.66).
Як вбачаться з довідки про проведену бесіду з ОСОБА_4 начальником Хмільницького міськрайонного відділу філії ДУ "Центр пробації" ОСОБА_5 , ОСОБА_4 було ознайомлено з порядком та умовами відбуття адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Також, ОСОБА_4 був попереджений адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від відбування суспільно корисних робіт, про свідчить його підпис (а.п.67).
Відповідно до направлення Хмільницького міськрайонного відділу філії ДУ "Центр пробації", ОСОБА_4 було направлено до КП "Хмільниккомунсервіс" для відпрацювання суспільно корисних робіт, яке він отримав 23.01.2019 року, про свідчить його підпис (а.п.69,70).
Копією наказу КП "Хмільниккомунсервіс" № 6 від 23.01.2019 року про прийняття для відпрацювання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт підтверджується, що ОСОБА_4 було прийнято до КП "Хмільниккомунсервіс" на роботу для відпрацювання адміністративного стягнення згідно постанови Хмільницького міськрайонного суду від 29.11.2018 року, відбуття стягнення розпочати з 28.01.2019 року, про що ознайомлено ОСОБА_4 під підпис (а.п.71).
З графіку відпрацювання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт вбачаться, що ОСОБА_4 визначено дні роботи з 28.01.2019 року по 15.02.2019 року, по 8 годин в день (а.п.72-73).
З табелів КП "Хмільниккомунсервіс" виходу на роботу ОСОБА_4 за січень-лютий 2019 року вбачається, що ОСОБА_4 жодного дня не працював, не приступив до виконання робіт, допустивши прогули (а.п.74,75).
З протоколу про адміністративне правопорушення № 8 від 07.02.2019 року вбачаться, що ОСОБА_4 вчинив правопорушення, передбачене ст. 183-2 КУпАП, а саме не прибув до КП "Хмільниккомунсервіс" для виконання суспільно корисних робіт протягом двох днів з дати визначеної у направленні буз поважних причин (а.с.77).
З письмових пояснень ОСОБА_4 від 22.02.2019 року вбачаться, що ОСОБА_4 будучи ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення, отримав направлення до КП "Хмільниккомунсервіс», однак до відпрацювання не приступив, оскільки не хотів працювати. Також він був ознайомлений зі ст. 389-2 КК України (а.п.78).
Постановою Хмільницького міськрайонного суду від 24.04.2019 року, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного арешту на строк 7 діб (а.п.79).
Дослідивши зібрані по справі докази і оцінивши їх з точки зору належності та в сукупності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, керуючись Законом, вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 охоплюються складом злочину передбаченого ст. 389-2 КК України, а тому вони вірно кваліфіковані за ст. 389-2 КК України - злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Визнання вини ОСОБА_4 у даному кримінальному правопорушенні не є свідченням його щирого каяття, так як на протязі тривалого часу він ухилявся і продовжує ухилятися від виконання суспільно корисних робіт, що не не може свідчити про його щире каяття та про каяття взагалі.
Розкаяння передбачає окрім визнання особою факту вчинення злочинних протиправних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах кримінальної провадження стосовно обвинуваченого відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений намагався виконати покладені на нього обов"язки, відпрацювати призначені сусупільно корисні роботи, щиро розкаявся, і його каяття є щирим, а не уявним. Поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, під час досудового розслідування та судового розгляду не свідчить про щире відверте каяття обвинуваченого та про осуд своєї поведінки.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що він посередньо характеризується за місцем проживання, а також висновок органу пробації викладений у досудовій доповіді, за яким ризик вчинення повторного правопорушення оцінено як середній.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що виправлення підсудного можливе лише з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Запобіжний захід під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_4 не обирався. Підстав для його обрання немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374-376 КПК України, ст.ст. 12,65,66,67,389-2 КК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст. 389-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1