Справа №265/6629/19
Провадження №2/265/1839/19
24 грудня 2019 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Копилової Л.В.,
за участю секретаря Куксенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання спадкоємцем за законом четвертої черги,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання спадкоємцем за законом четвертої черги.
В обгрунтування поданої скарги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний племінник - ОСОБА_3 , який по день своєї смерті проживав без реєстрації разом з нею та її сином по АДРЕСА_1 . На день його смерті залишилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 , власником Ѕ частки якої був він, а Ѕ частка належала його матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої він прийняв. Вона є спадкоємцем четвертої черги після смерті племінника, так як проживала разом з ним з січня 2011 року, тобто більше п'яти років до часу відкриття спадщини, однак позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права. Тому просить суд встановити факт проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_3 у період з 01 січня 2011 року по день його смерті більше п'яти років по АДРЕСА_1 та визнати її його спадкоємцем за законом четвертої черги.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 листопада 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 листопада 2019 року витребувано з Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .
При розгляді справи ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Пояснила суду, що померлий ОСОБА_3 є сином її рідного брата. Оскільки він власної сім'ї не мав, а зі своєю матір'ю у нього існували конфліктні відносини, він з 2011 року проживав разом з нею і її сином по АДРЕСА_1 . Вони спільно вели господарство, розподіляли обов'язки і проживали однією сім'єю. В 2019 році він тяжко захворів і незабаром помер. Інших родичів, окрім них із сином у нього не має.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Свідок ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснили суду, що є сусідами позивачки та відповідача. ОСОБА_3 є рідним племінником позивачки ОСОБА_1 . Він з 2011 року проживав спільно з позивачкою та її сином. Вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, здійснювали видатки, святкували свята. Вони підтримували дружні відносини з ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що є хрещеною матір'ю померлого ОСОБА_3 . Своєї сім'ї у нього не було. Так як з матір'ю, яка померла раніше за нього у них складалися неприязні відносини, він з 2011 року почав проживати у своєї тітки - ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Вони проживали однією сім'єю. Влітку 2019 року ОСОБА_3 раптово захорів і помер.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-5).
За життя ОСОБА_3 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).
Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
Позивачка ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_8 (а.с.10-11).
ОСОБА_3 є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.12).
Витрати на поховання ОСОБА_3 понесла ОСОБА_1 (а.с.16-18).
З оглянутих судом фотокарток вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно проживали, проводили дозвілля, святкували свята (а.с.19-20).
Позивачка ОСОБА_1 25 липня 2019 року звернулася до Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Згідно інформації з Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована спадкова справа. Заяву про прийняття спадщини за законом подано ОСОБА_1 , заяв від інших спадкоємців за законом або заповітом не надходило.
Положеннями ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ст.1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 ЦК Укрїани право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ст.ст.1220,1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За приписами ч.ч.3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Суд вважає доведеним позивачкою ОСОБА_1 факту спільного проживання разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 однією сім'єю з 2011 року більше п'яти років до часу смерті останнього по АДРЕСА_1 .
Таким чином з урахуванням вищенаведеного, відсутності спору про право та інших спадкоємців, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.1216-1218,1258,1264,1268 Цивільного кодексу України, ст.ст.264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання спадкоємцем за законом четвертої черги, задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01 січня 2011 року та по день його смерті, тобто більше п'яти років, за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 13 січня 2020 року.
Суддя ___________________ Л.В. Копилова