Справа № 137/1397/19
10 січня 2020 р. 3/137/2/20
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Літинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого оператором АГП ТОВ «ЛА-ВІЯ», за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №200505від 13.10.2019, 13.10.2019 на 367 км автодороги М12 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в встановленому законом порядку в присутності двох свідків за допомогою приладу «Алкотест Драгер 0544». Проба позитивна - 2,03 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, повідомивши, що 13.10.2019 біля 04:00 год він дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння оскільки перебував в розважальному закладі в с. Лукашівка Літинського району Вінницької області. Коли вже збирався додому то зателефонував своєму знайомому ОСОБА_2 котрий мав приїхати та забрати ОСОБА_1 разом з належним йому автомобілем. Коли ОСОБА_1 сидів в автомобілі - до нього під'їхав патрульний автомобіль, а працівник поліції інкримінував йому керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Окрім того зауважив, що вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнавав та ще під час процедури оформлення протоколу в графі письмових пояснень зазначив свою позицію.
З метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи 09.12.2019 було задоволено клопотання ОСОБА_1 та витребувано з УПП у Вінницькій області матеріали котрі підтверджують інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення, котре мало місце 13.10.2019 о 04:22 год. на 367 км автодороги М12, зокрема відеоматеріали із патрульного автомобіля та бодікамер поліцейських роти № 3 взводу № 2 БУПП у Вінницькій області. Втім станом на день розгляду справи прохання не виконане, про причини невиконання не повідомлено (а.с. 17, 20).
Викликані у судове засідання свідки зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до судового засідання не з'явились, хоча про місце дату та час судового засідання були повідомлені заздалегідь та належним чином (а.с. 26).
Інспектор поліції, котрий складав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 до судового засідання також не з'явився проігнорувавши виклик суду, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 25).
Допитаний у судовому засіданні за клопотаннями ОСОБА_1 свідок ОСОБА_2 підтвердив, що дійсно 13.10.2019 вночі до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив його приїхати та забрати останнього спільно з його автомобілем, щоб ОСОБА_1 не сідав за кермо. Поки свідок зібрався та добрався із м. Вінниці до с. Лукашівка Літинського району Вінницької області то на місці стоянки ОСОБА_1 інспекторів поліції не застав. Під час спілкування свідку стало відомо, що відносно ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне правопорушення та відпустили.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі „Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Так, ч.1 ст. 130 КУпАП, встановлена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376,до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Всупереч положенням ст.251 КУпАП та п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено будь-яких доказів, щодо підтвердження обставин, зазначених в протоколі, оскільки відомості в матеріалі про адміністративне правопорушення, котрі могли б слугувати підтвердженням керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано.
Слід зазначити, що завданням судочинства є не збирання доказів, а оцінка доказів наданих суду на підтвердження інкримінованому ОСОБА_1 правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене вище вважаю, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, будь-які належні та допустимі докази в матеріалах про адміністративне правопорушення відсутні, а відтак справа підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.
Оскільки відносно ОСОБА_1 не винесено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір не підлягає сплаті.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 247, 251, 256, 268, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч.3 ст. 62 Конституції України, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Гопкін П. В.