Справа № 237/5947/19
Провадження № 2/237/398/20
(заочне)
10.01.20 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С. М.,
при секретарі Бахтіяровій Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степненської сільської ради про визнання права власності на житло, -
ОСОБА_1 звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про визнання права власності на житло.
У судове засідання позивач та відповідач не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.
Позивач вказує, що в 1981 року її мати, як працівник колгоспу було надано в користування житловий будинок АДРЕСА_1 . До ліквідації колгоспу договір купівлі-продажу оформити не встигли.
З моменту свого народження і до сьогоднішнього дня позивач мешкає в житловому будинку АДРЕСА_1 , за власний кошт протягом останніх 15 років виконувала капітальний ремонт, сплачувала комунальні послуги та отримувала будинок в ідеальному порядку.
Відповідно до довідки Районного комунального підприємства «Мар'їнське БТІ» від 20.11.2019 року за № 06-1006, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано.
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).
Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).
Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).
З наведеного суд приходить до висновку, що позивач більше 10 років відкрито, безперервно володіє вищевказаним нерухомим майном, а тому набув право власності за набувальною давністю на житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 344 ЦК України, 10, 12, 77-81, 197-198, 200, 206, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Степненської сільської ради про визнання права власності на житло - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку «А-1» (1956р.), прибудова до житлового будинку «а-1» (1965р.) загальною площею 40,5 кв.м., в тому числі житловою 20,7 кв.м. та господарськими будівлями і спорудами: літня кухня «Б-1» (1965р.), сарай «В-1» (1965р.), вбиральня «Г-1» (1965р.), льох «П-1» (1965р.), за набувальною давністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С. М. Ліпчанський
Дата документу 10.01.20 року