ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.12.2019Справа № 910/11106/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомДержавного підприємства "Український державний центр радіочастот"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ"
прозобов'язання укласти додаткову угоду
Представники:
від позивача: Кононенко О.В. - представник за договором
від відповідача: Бабенко А.І. - представник за довіреністю
15.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою приведення укладеного між сторонами договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15 у відповідність з нормами чинного законодавства України, сторони зобов'язанні укласти додаткову угода № 2 до договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
04.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/11106/19 та призначено підготовче засідання на 07.10.2019.
01.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.
07.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про перенесення судового розгляду.
У підготовчому засіданні 07.10.2019 судом оголошено перерву до 11.11.2019.
17.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 11.11.2019 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.11.2019.
У судовому засіданні 28.11.2019 судом оголошено перерву до 05.12.2019.
У судове засідання 05.12.2019 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.
Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі заперечив проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У судовому засіданні 05.12.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
01.02.2015 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (виконавець за договором) та Приватним акціонерним товариством "Міжнародний медіа центр-СТБ" (замовник за договором) укладено договір № 2004/3м-15 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, предметом якого є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника (надалі - роботи) на всій території України.
Відповідно до пункту 1.2. договору перелік РЕЗ щодо яких виконавцем проводяться роботи сторони погоджують у додатку до цього договору.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2.1 договору виконавець зобов'язується протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: здійснювати роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ інших користувачів.
Пунктом 2.2., 2.2.1 договору визначено, що замовник зобов'язується в процесі своєї діяльності дотримуватися вимог чинного законодавства, нормативно-правових актів щодо використання радіочастотного ресурсу та наданих ліцензій і дозволів; своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.
За умовами пункту 2.4. договору умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткових угод.
Відповідно до пункту 3.5. договору зміни переліку та кількості РЕЗ, щодо яких виконавцем проводяться роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ сторони узгоджують шляхом внесення змін до додатку шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1150 від 26.07.2018 "Про вимкнення аналогового телевізійного мовлення в регіоні Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" ліцензія на мовлення НР № 00270-м від 05.12.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" втрачає чинність з 01.08.2018 в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення у м. Києві та Кіровоградській області. Вказаним рішенням вирішено привести ліцензію у відповідність до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 № 815 (зі змінами) шляхом переоформлення, вилучивши канали мовлення, які підлягають вимкненню, заяву на переоформлення подати протягом 1 місяця після прийняття рішення.
Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1319 від 29.08.2018 "Про вимкнення аналогового телевізійного мовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" ліцензія на мовлення НР № 00270-м від 05.12.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" втрачає чинність з 01.09.2018 в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення. Вказаним рішенням вирішено привести ліцензію у відповідність до Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 № 815 (зі змінами), шляхом переоформлення, вилучивши канали мовлення, які підлягають вимкненню. Заяву на переоформлення подати протягом 1 місяця після прийняття рішення. Відповідно до зазначеного рішення ліцензії на мовлення НР № 00063-м від 05.08.2014, НР № 00268-м від 23.01.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" втрачають чинність з 01.09.2018 у зв'язку із завершенням термінів використання радіотехнології аналогового телевізійного мовлення.
Додатком до рішення Національної ради від 29.08.2018 № 1319 затверджено перелік каналів мовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ", які підлягають вимкненню.
Листом від 10.08.2018 № 80/09.3.1./05/9791 позивач звернувся до відповідача з пропозицією звернутися до позивача із заявою користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання відповідних дозволів, у зв'язку із прийняттям Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення № 1150 від 26.07.2018 "Про вимкнення аналогового телевізійного мовлення в регіоні".
Листом від 05.09.2018 № 80/09.3.1/07/10816 позивач звернувся до відповідача з пропозицією звернутися до позивача із заявою користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання відповідних дозволів, у зв'язку із прийняттям Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рішення № 1319 від 29.08.2018 "Про вимкнення аналогового телевізійного мовлення в регіоні".
У відповідь на листи позивача, відповідач листом від 29.12.2018 № 00876/18 зазначив, що оскільки строк дії ліцензій відповідача не закінчився, а підстави для їх анулювання відсутні, останні є чинними, відтак, немає необхідності звернення до позивача із заявою користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання відповідних дозволів.
Наказом № 89/2018 від 19.07.2018 "Про припинення дії випромінювальних радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв у відповідних смугах радіочастот" Директора департаменту розвитку мережі та філій Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" припинено дію випромінювальних радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв у відповідних смугах радіочастот з 01.08.2018 згідно переліку.
Листом від 20.05.2019 № 00242/19 відповідач звернувся до позивача з проханням надіслати на адресу відповідача рахунок та акт за квітень 2019 року у відповідності до умов договору, відповідно до додатку № 1 до договору, що дійсний з 01.09.2018, тобто на 1 668 грн 82 коп. До того ж, відповідач звернув увагу позивача, що відповідно до чинного законодавства РЕЗ, які не діють у відповідних смугах радіочастот не підлягають радіочастотному моніторингу. На виконання постанови Кабінету міністрів України з 01.09.2018 відповідач припинив роботу частини радіоелектронних засобів. З цього моменту відповідач повинен сплачувати за радіочастотний моніторинг згідно додатку № 1 до договору, що дійсний з 01.09.2018.
Листом від 21.06.2019 № 00341/19 відповідач звернувся до позивача з проханням надіслати на адресу відповідача рахунок та акт за травень 2019 року у відповідності до умов договору, відповідно до додатку № 1 до договору, що дійсний з 01.09.2018, тобто на 1 668 грн 82 коп. До того ж, відповідач звернув увагу позивача, що відповідно до чинного законодавства РЕЗ, які не діють у відповідних смугах радіочастот не підлягають радіочастотному моніторингу. На виконання постанови Кабінету міністрів України з 01.09.2018 відповідач припинив роботу частини радіоелектронних засобів. З цього моменту відповідач повинен сплачувати за радіочастотний моніторинг згідно додатку №1 до договору, що дійсний з 01.09.2018.
У відповідь на лист відповідача від 21.06.2019 № 00341/19 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок та акт про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за травень 2019 року згідно з договором № 2004/3м-15 від 01.02.2015.
У відповідь на лист позивача від 07.07.2019 № 80/12.3/12-10/7123 щодо укладення додаткової угоди № 2 до договору № 2004/3м-15 від 01.02.2015 в порядку статті 181 Господарського кодексу України, відповідач листом від 12.07.2019 № 00435/19 відмовився від підписання додаткової угоди та зазначив, що радіочастотному моніторингу підлягають лише РЕЗ, які діють, а послуги УДЦР надаються виключно на замовлення користувача РЧР. До того ж, відповідач додатково звернув увагу позивача, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору в т.ч. щодо переліку РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, періодичність радіочастотного моніторингу, розмір оплати за місяць тощо.
У відповідь на лист позивача від 26.08.2019 № 08/12.3/12-10/9292 щодо зменшення плати за роботи, пов'язані з РЧМ та ЕМС, які виконує позивач, листом від 05.09.2019 № 0522/19 відповідач зазначив, що розмір плати за роботи, пов'язані з РЧМ та ЕМС, які виконує УДЦР визначається договором від 01.02.2015 № 2004/3м зі змінами та доповненнями, і не залежить від подання заяв на анулювання відповідних дозволів на експлуатацію РЕЗ.
11.07.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 80/12.3.1/12-10/8539 щодо укладення додаткової угоди № 2 до договору № 2004/3м-15 від 01.02.2015 в порядку статті 181 Господарського кодексу України.
У відповідь на пропозицію позивача укласти додаткову угоду № 2 до договору № 2004/3м-15 від 01.02.2015, відповідач листом від 08.08.2019 № 00493/19 відмовився від її підписання та зазначив, що радіочастотний моніторинг може здійснюватися виключно щодо РЕЗ, які діють чи експлуатуються (випромінюють) і виключно на замовлення користувачів РЧР з обов'язковим засвідченням переліку таких РЕЗ користувачем РЕЗ. До того ж, відповідач додатково звернув увагу позивача, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору в т.ч. щодо переліку РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, періодичність радіочастотного моніторингу, розмір оплати за місяць тощо.
У відповідь на пропозицію позивача укласти додаткову угоду № 2 до договору № 2004/3м-15 від 01.02.2015, відповідач листом від 13.08.2019 № 00500/19 відмовився від підписання такої додаткової угоди та зазначив, що радіочастотний моніторинг може здійснюватися виключно щодо РЕЗ, які діють чи експлуатуються (випромінюють) і виключно на замовлення користувачів РЧР з обов'язковим засвідченням переліку таких РЕЗ користувачем РЕЗ.
Обґрунтовуючи звернення до суду із позовною заявою, позивач стверджує, що вважає безпідставною відмову відповідача підписати додаткову угоду № 2 до договору у запропонованій позивачем редакції, чим відповідач порушив вимоги Закону України "Про радіочастотний ресурс України" (з послідуючими змінами та доповненнями), "Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування", затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 16.07.2009 p. № 1599 та вимоги п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, відповідно до якого укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Таким чином, предметом позову у справі є вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" укласти з державним підприємством "Український державний центр радіочастот" додаткову угоду № 2 до договору від 01.02.2018 № 2004/3м-15 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів з додатком № 1 до додаткової угоди № 2 до договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15 з 01.12.2018 у редакції, визначеній позивачем у позовній заяві.
Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві зазначає, що позивач намагається внести зміни до договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів з 01.12.2018, тобто з періоду, щодо якого між сторонами досягнуто згоди з всіх істотних умов, що підтверджується підписаними між сторонами додатками, в тому числі додатком № 1 до договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15, дійсного з 01.09.2018.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах; радіочастотний моніторинг - збирання, оброблення, збереження та аналіз даних про параметри випромінювання радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, які діють у відповідних смугах радіочастот; користування радіочастотним ресурсом - діяльність, пов'язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.
Згідно визначення понять, викладених у Законі України "Про радіочастотний ресурс України" радіочастотний моніторинг передбачає моніторинг даних РЕЗ, які діють, користування радіочастотним ресурсом передбачає використання РЕЗ, а дозвіл на використання РЕЗ передбачає право особи, яка його отримала, використовувати РЕЗ.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" державне госпрозрахункове підприємство "Український державний центр радіочастот" утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. УДЦР здійснює, зокрема, такі види діяльності - проведення радіочастотного моніторингу використання радіочастотного ресурсу України відповідно до цього Закону. УДЦР на платній основі за рахунок коштів користувачів радіочастотного ресурсу України на їх замовлення виконує роботи (надає послуги), а за рахунок коштів Державного бюджету України - роботи, пов'язані з розрахунком мереж цифрового наземного мовлення та виявленням джерел радіозавад у смугах частот загального користування за заявою спеціальних користувачів. Перелік робіт та послуг, що виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, у встановленому порядку.
Відповідно до частин 1, 4 статті 19 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" радіочастотний моніторинг здійснюється з метою захисту присвоєнь радіочастот, визначення наявного для використання радіочастотного ресурсу України, ефективності використання розподілених смуг радіочастот та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності використання та задоволення потреб користувачів радіочастотного ресурсу України. Радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального та спеціального користування здійснюється за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу.
Отже вищезазначені норми та умови договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15 передбачають, що позивач надає послуги з радіочастотного моніторингу тих РЕЗ, які використовуються особою, що має дозвіл на їх використання, і відповідно саме надані послуги має оплачувати відповідач.
Згідно пункту 38 додатку № 1 "Плану використання радіочастотного ресурсу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2006 строк припинення використання радіо технології - аналогового телевізійне мовлення 31 серпня 2018 р., крім територій з особливим режимом мовлення (відповідно до Закону України від 7 грудня 2017 р. N 2244-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України"); для м. Києва та Кіровоградської області 31 липня 2018 р.; для визначених Національною радою з питань телебачення і радіомовлення каналів мовлення на територіях, що межують з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями, та каналів мовлення телерадіоорганізацій місцевого мовлення, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, 31 грудня 2019 р.
З огляду на вищезазначену постанову Кабінету Міністрів України, яка є обов'язковою до виконання, та в якій зазначено, що Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Міністерству оборони, Службі безпеки, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, разом з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення та іншими заінтересованими органами вживати заходів до забезпечення впровадження перспективних радіотехнологій.
Оскільки, згідно з обов'язковою для виконання постановою Кабінету Міністрів України припинено трансляцію аналогового телебачення з 31.08.2018, відповідач не використовує РЕЗ, які транслювали аналогові канали. Обставини щодо припинення використання відповідних РЕЗ підтверджено доданими до матеріалів справи документами. Отже, наявність чи відсутність чинних ліцензій та дозволів не впливає на обов'язок суб'єктів телекомунікаційних відносин дотримуватись вимог чинної постанови КМУ та не транслювати аналогове телебачення і відповідно не використовувати РЕЗ, які його транслюють.
Відповідно до Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України (НКРЗ) від 16.07.2009 № 1599 (далі Положення № 1599), радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування здійснюється за рахунок користувачів РЧР (пункт 1.6.).
Пунктом 1.7 Положення № 1599 передбачено, що вартість робіт з радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування визначаються тарифами на роботи (послуги) державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж, які затверджуються рішенням НКРЗІ.
Відповідно до п. 1.8 - 1.12 Положення № 1599 оплата робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами РЧР щомісячно на підставі договору з УДЦР. Відповідно до чинного законодавства кожний користувач РЧР укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування. Договір про проведення радіочастотного моніторингу підписується повноважними представниками сторін не пізніше тридцяти календарних днів від дня видачі УДЦР заявникові першого дозволу на експлуатацію РЕЗ (ВП). Перелік РЕЗ (ВП), стосовно яких проводяться роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ (ВП), визначається УДЦР і наводиться у засвідчених сторонами додатках до договору. Дані щодо виданих (анульованих) дозволів на експлуатацію РЕЗ (ВП) враховуються шляхом внесення змін у додаток до договору.
Зазначена норма зумовлена тим, що відповідно до пункту 2.3 Положення № 1599 інформаційною основою радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування є, зокрема, база даних присвоєнь радіочастот у смугах радіочастот загального користування, а реєстр присвоєнь частот відповідно до п. 2 частини третьої ст. 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" веде УДЦР.
Отже, як уже зазначалось вище, відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача лише в частині наданих послуг по радіочастотному моніторингу, а надаватись відповідні послуги можуть лише щодо РЕЗ, які використовуються.
Таким чином, вимога позивача зобов'язати укласти додаткову угоду до договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15 з включенням до переліку РЕЗ, які фактично не використовуються відповідачем, оскільки, це не можливо з огляду на нормативну заборону, суд вважає безпідставним та таким, що порушує права відповідача, оскільки відповідач не повинен оплачувати послуги, які з огляду на нормативну заборону навіть не можуть бути надані.
Щодо посилання позивача на п. 1.12 Положення № 1599, яким передбачено, що дані щодо виданих (анульованих) дозволів на експлуатацію РЕЗ (ВП) враховуються шляхом внесення змін у додаток до договору, суд відзначає, що умовами договору сторони не обумовили обов'язковість внесення відповідних змін до договору. Натомість, договором передбачено за згодою сторін, у разі зміни переліку та кількості РЕЗ, що підлягають роботам, пов'язаним з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, змінюється розрахунок наведений у додатку.
Суд наголошує, що наявність чинних ліцензій та дозволів на трансляцію аналогового телебачення не спростовує тих обставин, що постановою КМУ трансляція аналогового телебачення припинена і ліцензії і дозволи не можуть використовуватись відповідачем.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Позивачем не заперечується факт поступового анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ.
Крім того, відповідно до пункту 1.12 Положення дані щодо виданих (анульованих) дозволів на експлуатацію РЕЗ (ВП) враховуються шляхом внесення змін у додаток до договору.
Суд звертає увагу на те, що вимоги позивача фактично стосуються переліку РЕЗ аналогового телевізійного мовлення, а які були наявні дозволи на момент укладання між сторонами договору, а не нових дозволів,отриманих відповідачем щодо РЕЗ аналогового телевізійного мовлення.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2 ст. 181 ГК України).
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Пунктами 2, 3 вказаної статті передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (п. 4 ст. 188 ГК України).
При вирішенні даного спору суд виходить з принципів свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та свободи договору з урахуванням специфіки правовідносин між сторонами.
Предметом спірного договору є проведення позивачем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ відповідача на всій території України.
За оцінкою суду даний договір є договором про надання послуг.
В матеріалах справи наявні дві редакції додатку №1 до спірного договору, на одному з яких зазначено, що такий додаток дійсний з 01.02.2015, на другому - дійсний з 01.09.2018. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи додатком №1 до спірного договору визначено перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, дійсний з 01.09.2018. Зі змісту цього документу вбачається, що до переліку сторонами договору включено ті РЕЗ відповідача, на які у останнього з 01.09.2018 є чинна ліцензія. Відповідний додаток надано відповідачем при поданні відзиву, під час розгляду справи позивач не заперечував щодо чинності вказаного документу з 01.09.2018, хоча до позовної заяви відповідна редакція додатку №1 позивачем додана не була. Такі обставини свідчать про існування між сторонами фактичної згоди з приводу обсягу можливості відповідача здійснювати діяльність з аналогового мовлення.
Позивачем під час розгляду справи не доведено суду обов'язку відповідача вносити зміни до діючого договору, як щодо окремих умов самого договору, так і щодо нової редакції додатку №1, зокрема щодо надання послуг радіочастотного моніторингу відповідно до переліку виданих дозволів. При оцінці доводів позивача суд виходить з того, що дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою є за правовою природою похідним від ліцензії на мовлення, оскільки без чинної ліцензії на мовлення експлуатація радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою є протиправною, за що передбачено відповідальність відповідно до чинного законодавства. Такі правовідносини не є предметом даного спору.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог щодо зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду № 2 до договору від 01.02.2018 № 2004/3м-15 з додатком №1 до додаткової угоди № 2 у редакції, визначеній позивачем у позовній заяві
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "СТБ" про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору від 01.02.2015 № 2004/3м-15 відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 13.01.2020
Суддя Н.Б. Плотницька