ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2020Справа № 910/15200/19
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»
про стягнення 4 355, 23 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (далі - відповідач) про стягнення 4 355, 23 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження в справі №910/15200/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
18.11.2019 від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладеного відповідачем страхового договору (полісу).
02.12.2019 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява, до якої додано копію платіжного доручення № 9220 від 30.09.2019 на підтвердження сплати останнім на користь позивача суми 4 355, 23 грн, що становить 50 % суми страхового відшкодування, сплаченої позивачем на користь страхувальника.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У зв'язку з перебуванням судді Карабань Я.А. у період з 23.12.2019 року по 11.01.2020 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 13.01.2020 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.06.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №1202.18.240593, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням наземним транспортним засобом «KIA Stonic», державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 9 вказаного договору строк його дії встановлено з 04.06.2018 по 03.06.2019.
Пунктом 8 договору №202.18.240593 від 01.06.2018 розмір франшизи становить 0, 25 % від страхової суми, розмір якої визначено п.11, а саме 470 160, 00 грн.
06.02.2019 о 08.40 год. в м. Києві по вул. Володимирський узвіз, 2 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «KIA Stonic», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який стояв, будучи учасником іншого ДТП з іншим автомобілем «Mazda CX-7», державний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/8481/19-п від 19.06.2019 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль марки «KIA Stonic», державний номер НОМЕР_1 .
07.02.2019 водій автомобіля «KIA Stonic», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та 07.02.2019 із заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Відповідно до Звіту №717 від 11.04.2019 було здійснено оцінку пошкоджень автомобіля «KIA Stonic», державний номер НОМЕР_1 , у зв'язку із ДТП 06.02.2019 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на суму 10 692, 04 грн, що також підтверджено ремонтною калькуляцією № 2338 від 11.04.2019.
Відповідно до рахунку-фактури №0000004475 від 11.02.2019 вартість ремонту автомобіля «KIA Stonic», державний номер НОМЕР_1 становить 9 885, 86 грн.
18.03.2019 ТОВ «Промавтотехсервіс» було складено акт виконаних робіт №ЗН-0007864 вартості відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля «KIA Stonic», державний номер НОМЕР_1 на суму 9 885, 86 грн.
20.02.2019 позивачем на підставі страхового акту № 3.19.315-1 було виплачено страхове відшкодування на рахунок ТОВ «Промавтотехсервіс» у розмірі 8 710, 46 грн, ( за мінусом франшизи 0, 25% від страхової суми 470 160, 00 грн = 1 175, 40 грн), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № ЦО00818 від 20.02.2019.
Відповідно до ст. 993 ЦК України виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика в межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні норми містить ст. 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з матеріалів справи, на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем на підставі полісу № АМ 6588045 з лімітом відповідальності по майну в сумі 100 000,00 грн та франшизою 0 грн.
Отже, в даному випадку саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності автомобіля «Seat Ibiza», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
19.03.2019 позивач реалізував своє право кредитора, звернувшись із заявою № 1724/3.19.315 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», як страховика цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди особи, копія якої наявна в матеріалах справи. Факт отримання заяви відповідачем 26.03.2019 підтверджується копією наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0421107427010. Однак, відповідач задовольнив вимогу позивача частково, сплативши позивачу лише частину страхового відшкодування в обсязі 4 355,23 грн, а в іншій частині вимогу позивача залишив без задоволення.
Таким чином, у зв'язку з неповною сплатою відповідачем вартості заподіяних збитків, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення невиплаченої частини суми страхового відшкодування у розмірі 4 355,23 грн.
Відповідач письмового відзиву та свого контррозрахунку суми позову не надав, обставин викладених у позові не спростував.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 4 355,23 грн відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача. Доказів понесення інші судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, позивачем суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 4, корпус 6А, ідентифікаційний код 32404600) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 15/2, ідентифікаційний код 36086124) 4 355 (чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн 23 коп. страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань