ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
13.01.2020Справа № 910/297/20
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Веско»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 18 013,80 грн
До Господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Веско» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 18 013,80 грн.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, та не надано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до пунктів 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належними доказами відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, засвідчений календарним штемпелем відділу поштового зв'язку, та розрахункового документу (фіскального чеку, накладної тощо).
Натомість, як встановлено судом, матеріали позовної заяви не містять оригіналів доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження відповідача, що є порушенням статей 164, 172 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Печенізький та інші проти України» від 08 листопада 2018 року Європейський суд вказав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.
Принцип змагальності (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України) та принцип рівності сторін (ст. 7 Господарського процесуального кодексу України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 квітня 2019 у справі № 914/2668/17.
Таким чином, з урахуванням принципів рівності сторін та змагальності, суд має впевнитись у належному повідомленні всіх сторін судового процесу та у їх обізнаності щодо предмету та обставин спору.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Позовна заява Приватного акціонерного товариства «Веско» № 3054 від 30.12.2019 була направлена до Господарського суду міста Києва засобами поштового зв'язку 04.01.2020, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на описі вкладення у цінний лист та інформацією, розміщеною на поштовому конверті, а відтак, позивач, при визначенні розміру суми судового збору, був зобов'язаний керуватись показником прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому позовна заява була подана (надіслана) безпосередньо до суду.
Натомість, в матеріалах позовної заяви наявне платіжне доручення № 11406 від 27.12.2019, з якого вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва в розмірі 1 921,00 грн, тобто виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2019, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 2, 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинних від 01.09.2003) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з цим, як вбачається з додатків до позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Веско», в якості «доказів» позивачем до позову додано копії документів, які не є ані оригіналами документів, ані засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів (відмітка про засвідчення копії, яка передбачена п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, на ксерокопіях відсутня).
Таким чином, додані до позовної заяви документи суд не може вважати належними та допустимими доказами, в розумінні статті 91 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Веско» без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали.
3. Встановити Приватному акціонерному товариству «Веско» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надання оригіналів доказів направлення на адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів (з зазначенням за наявності номеру та дати документу) в порядку, визначеному ст. 172 ГПК України;
- надання документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях (відповідно до вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинних від 01.09.2003), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- доплати до Державного бюджету України судового збору в розмірі 181,00 грн на відповідні реквізити, які діють з 01.01.2020, та подання до суду відповідного платіжного документу.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Нечай