ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ)
02.01.2020 Справа № 909/1050/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.,
секретар судового засідання Тузін Г.П.,
За участю:
представника позивача: Голубчак Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вул. Сахарова, буд.23 А, м. Івано-Франківськ,76014
до відповідача: Державного підприємства "Делятинське лісове господарство", вул. 16 Липня, 11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442
про відшкодування шкоди у розмірі 161 278,99 грн. ,
встановив, що Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Делятинське лісове господарство" про відшкодування шкоди у розмірі 161 278, 99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 , погодження Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.05.2019 та відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 24.05.2019, в період з 27.05.2019 по 29.05.2019, позивачем було проведено позаплановий захід державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території лісового фонду Дорівського лісництва ДП "Делятинське лісове господарство" та встановлено факт правопорушення, зокрема, незаконну рубку 21 дерева породи "Ялина", чим завдано лісу шкоду на суму 161 278,99 грн., яку відповідач, як лісокористувач, повинен перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища.
26.09.2019 Господарський суд Івано-Франківської області відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 29.10.2019.
29.10.2019, судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.2019.
17.12.2019, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 02.01.2020.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив, хоча про час і дату судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотному боці ухвал та повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд, враховуючи приписи ст.178 ГПК України, зокрема, право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позов слід задоволити.
При цьому врахував наступне:
з матеріалів справи вбачається, що в період з 27.05.2019 по 29.05.2019, на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 , погодження Міністерства екології та природних ресурсів України №5/4.1.-11/5387-19 від 22.05.2019 та відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу №60 від 24.05.2019, на території лісового фонду Дорівського лісництва ДП "Делятинське лісове господарство", Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено та підписано без зауважень акт №44.
Відповідно до розділу 4 вказаного акту, в кварталі №20 виділу №8 було виявлено незаконну рубку 21 сироростучих та сухостійних дерев ялини звичайної (без будь яких тавр), діаметрами пнів: 40, 20, 35, 43, 44, 45, 25, 41, 47, 31, 52, 51, 56, 51, 46, 43, 42, 40, 40, 41, 39см., зрубаних орієнтовно у зимовий період 2018/2019р.р., об'ємом 25,19 м3.
Розмір шкоди завданої лісу, згідно додатку №1 постанови КМУ від 23.07.2008 №665, склав - 161278,99 грн.
04.06.2019, позивач направив відповідачу претензію №06-09/421 від 31.05.2019 про відшкодування, заподіяної шкоди в розмірі 161278,99 грн. та перерахування її у відповідний фонд охорони навколишнього природного середовища селищних, сільських, та/або міських рад на території, якої вчинені дані правопорушення.
Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.
Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закону), підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ст. 70 Закону, визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України (далі - Кодексу), у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Статтею 19 Кодексу визначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 64 Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно ст. 89 Кодексу, охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.
Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 90 Кодексу визначено, що основними завданнями державної лісової охорони є, зокрема, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
Відповідно до ст.105 Кодексу, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно з ст. 107 Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Приписами ст.1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Виходячи зі змісту норм статей 19, 64, 86, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Отже, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев, а відповідно, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2018 по справі №909/976/17 та від 18.02.2019 по справі №926/869/18).
Статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, сплачуються за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не спростував викладених фактів і підтвердив відповідними доказами безпідставності вимог позивача, позов є обґрунтованим .
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Державного підприємства "Делятинське лісове господарство" (вул. 16 Липня, 11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442, код ЄДРПОУ 22189570) на користь держави 161278,99 (сто шістдесят одну тисячу двісті сімдесят вісім гривень дев'яносто дев'ять копійок) - шкоди, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища м. Яремче: р/р UA738999980000033112331009017, отримувач: УК у м. Яремче/м. Яремче/24062100, код ЄДРПОУ 38006907, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), на території якої вчинені дані правопорушення.
Стягнути з Державного підприємства "Делятинське лісове господарство" (вул. 16 Липня, 11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442, код ЄДРПОУ 22189570) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Сахарова, буд.23 А, м. Івано-Франківськ,76014, р/р-35215084095363 в ДКСУ м. Київ, МФО-820172, код ЄДРПОУ 42702233) - 2419,18 (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень вісімнадцять копійок) - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Скапровська І.М.
Повне рішення складено 13.01.2020.