номер провадження справи 28/166/19
13.01.2020 Справа № 908/3005/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни,
розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)
до відповідача Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а)
про стягнення грошових коштів
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» з позовом до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про стягнення 179978,47 грн., які складаються з 165719,76 грн. пені та 14258,71 грн. 3% річних.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №17 (№55_14423) від 09.01.2019 щодо оплати спожитої активної електричної енергії за період з лютого 2019 по квітень 2019, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1254592,08 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач, керуючись умовами договору та приписами діючого законодавства, нарахував та просить стягнути пеню за період прострочення оплати заборгованості з 12.03.2019 по 27.08.2019 у розмірі 165719,76 грн. та 3% річних за період прострочення з 12.03.2019 по 27.08.2019 у розмірі 14258,71 грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 30.10.2019 позовну залишено без руху, позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Позивач у встановлений строк надіслав суду докази на виконання вимог суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/166/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, усіх доказів (які можливо доставити до суду), протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Запропоновано позивачу надати докази направлення/вручення відповідачу рахунків від 06.03.2019. Пояснення щодо визначення строку прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг з електропостачання по кожному рахунку. Відповідні пояснення та докази надіслати відповідачу, докази надсилання на адресу відповідача надати суду для приєднання до матеріалів справи.
Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 16.12.2019.
В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу від 18.11.2019 та відповідачу від 22.11.2019.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Від позивача 13.11.2019 до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог з доказами надсилання її відповідачу. Відповідно до цієї заяви позивач зменшив період нарахування та розмір заявлених до стягнення сум 3% річних та пені. Просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 14115,12 грн. за період з 15.03.2019 по 27.08.2019 та пеню в сумі 164018,80 грн. за період з 15.03.2019 по 27.08.2019, всього 178133,92 грн.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Суд розглянув заяву про зменшення позовних вимог та прийняв її до розгляду. З урахуванням цього предметом судового розгляду є позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 14115,12 грн. та пеню в сумі 164018,80 грн., всього 178133,92 грн.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, суд
09.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (споживач, відповідач) укладено договір №17 (№55_14423) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір постачання).
Як визначено в п. 1.1 договору постачання, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Додатком 1 до договору є підписана споживачем заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до п. 2.1 договору постачання, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за Код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії на нежитлові будинки Заводського району м. Запоріжжя), а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежу згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.8 договору постачання розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до пп. 1 п. 6.2 договору постачання споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору постачання споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка складає 5534661,00 грн. з ПДВ та визначається додатком 3 до цього договору.
У додатку 3 до договору постачання викладена комерційна пропозиція «Універсальна» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» юридичним особам та фізичним особам - підприємцям на період з 01.01.2019 по 01.07.2019» (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно п. 6 комерційної пропозиції споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через постачальника у складі ціни універсальної послуги.
Пунктом 13.1 договору постачання встановлено, що цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.
За умовами п. 11 комерційної пропозиції термін дії договору визначено з дати надання споживачем постачальнику заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, але не раніше 01.01.2019, якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк по 01.07.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.
Сторони не надали доказів припинення дії договору. Отже, договір постачання є чинним на момент розгляду даної справи судом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виписав відповідачу рахунки на оплату за фактичне споживання електричної енергії та послуги з розподілу за період лютий - квітень 2019 року на загальну суму 1254592,08 грн., а саме:
- №55_14423/2П від 06.03.2019 на суму 325375,68 грн. (за лютий 2019 року);
- №55_14423/2П від 06.03.2019 на суму 124657,68 грн. (за лютий 209 року);
- №55_14423/3П від 31.03.2019 на суму 404122,32 грн. (за березень 2019 року);
- №14423/04-П від 30.04.2019 на суму 400436,40 грн. (за квітень 2019 року).
На рахунках за лютий та березень 2019 року міститься підпис з боку відповідача про їх отримання (без зазначення дати). На рахунку за квітень 2019 року відповідачем зазначено дату отримання рахунка - 13.05.2019.
27.08.2019 сторони уклали договір реструктуризації №015/ПУП (далі - договір реструктуризації), предметом якого є умови і порядок сплати споживачем постачальнику заборгованості за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем (надалі іменується «Основний договір - Універсальна послуга») в розмірі 1254592,08 грн. в період з 01.02.2019 по 30.04.2019 (п. 1.1 договору реструктуризації).
У п. 1.2 договору реструктуризації споживач підтвердив факт наявності заборгованості та виразив вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась в розмірі 1254592,08 грн.
Згідно з п. 1.3 договору реструктуризації постачальник надав розстрочку споживачу в погашенні заборгованості, а споживач зобов'язався сплатити заборгованість у розмірі 1254592,08 грн. самостійно на рахунок постачальника, відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток №1).
У додатку №1 встановлено такий графік погашення заборгованості:
150000,00 грн. - до 30.08.2019;
627296,04 грн. - до 16.09.2019;
477296,04 грн. - до 16.10.2019.
Договір реструктуризації укладено на строк з 27.08.2019 по 31.10.2019 включно (п.4.1 договору реструктуризації).
У зв'язку з несвоєчасним виконанням споживачем грошових зобов'язань за договором постачання позивач виписав відповідачу рахунок №14423-ШС від 28.09.2019 на оплату штрафних санкцій в загальній сумі 184643,17 грн., з яких пені - 170018,04 грн., 3% річних - 14625,13 грн.
На цьому рахунку міститься підпис про отримання відповідачем.
Відповідач не оплатив нараховані позивачем пеню та 3% річних, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача (відповідно до зменшених позовних вимог) 3% річних у сумі 14115,12 грн. за період з 15.03.2019 по 27.08.2019 та пені в сумі 164018,80 грн. за період з 15.03.2019 по 27.08.2019, всього 178133,92 грн.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли при виконанні договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 09.01.2019 договір №17 (№55_14423) з урахуванням договору реструктуризації від 27.08.2019 №015/ПУП, які укладені сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та послуг з розподілу в період з лютого по квітень 2019 року на суму 1254592,08 грн підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема рахунками на оплату за відповідний період з доказами їх отримання відповідачем, а також договором реструктуризації, у якому відповідач визнав вказану суму як заборгованість станом на 27.08.2019 за відповідний спірний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За умовами п. 5.10 договору постачання оплата рахунка постачальник за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до п. 4 комерційної пропозиції розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.
Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період, яка здійснюється до дати початку розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Таким чином, строки оплати визначені в п. 5.10 договору постачання альтернативно: або у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Виходячи з умов комерційної пропозиції строки оплати за спірний період з лютого по квітень 2019 року становлять відповідно 07.03.2019, 05.04.2019 та 08.05.2019.
Щодо дати отримання рахунків суд зазначає, що на рахунках за лютий та березень 2019 року міститься підпис з боку відповідача про їх отримання (без зазначення дати). При цьому суд погоджується з доводами позивача про отримання відповідачем рахунків за лютий та березень 2019 року у дати їх виписки - 06.03.2019 та 31.03.2019 відповідно, оскільки інші дати відповідачем не зазначені. На рахунку за квітень 2019 року відповідачем зазначено дату отримання рахунка - 13.05.2019.
Виходячи з дати отримання відповідачем рахунків, строки оплати є такими:
- по рахункам за лютий 2019 року №55_14423/2П від 06.03.2019 на суму 325375,68 грн. та на суму 124657,68 грн. -14.03.2019 (враховуючи святкові та вихідні дні);
- по рахунку за березень 2019 року №55_14423/3П від 31.03.2019 на суму 404122,32 грн. - 07.04.2019;
- по рахунку за квітень 2019 року №14423/04-П від 30.04.2019 на суму 400436,40 грн. - 20.05.2019.
Враховуючи те, що строки оплати визначені сторонами альтернативно, суд визначає строки оплати виходячи з дати отримання відповідачем рахунків, оскільки вони є більш пізніми в порівнянні зі строками оплати за комерційною пропозицією.
Відповідач не надав обґрунтованих заперечень проти позову.
Отже, прострочення оплати рахунків за лютий 2019 року №55_14423/2П від 06.03.2019 на суму 325375,68 грн. та на суму 124657,68 грн. виникло з 15.03.2019;
По рахунку за березень 2019 року №55_14423/3П від 31.03.2019 на суму 404122,32 грн. прострочення оплати виникло з 08.04.2019.
По рахунку за квітень 2019 року №14423/04-П від 30.04.2019 на суму 400436,40 грн. прострочення оплати виникло з 21.05.2019.
Позивач вірно визначив початок виникнення прострочення по всіх рахунках.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.11 договору постачання передбачено, що в разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
У п. 7 комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу.
Отже, сторони погодили період нарахування пені по день фактичної оплати, тобто за весь період прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування пені та 3% річних за прострочення оплати цих рахунків позивач здійснив по 27.08.2019, тобто по день укладення сторонами договору реструктуризації.
Суд визнав невірним включення позивачем в період прострочення оплати дня укладення договору реструктуризації, оскільки в п. 4.1 договору сторони погодили, що договір реструктуризації укладено на строк з 27.08.2019 по 31.10.2019 включно. Отже, 27.08.2019 є днем, з якого спірна заборгованість, щодо якої сторонами укладено договір реструктуризації, вже мала сплачуватися в інші строки на умовах розстрочення відповідно до графіку реструктуризації. Тому суд здійснив перерахунок пені та 3% річних станом на 26.08.2019.
Так, від суми боргу за лютий 2019 року (450033,36 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 15.03.2019 по 26.08.2019 включно (165 днів) складає 71240,90 грн., а 3% річних за відповідний період - 6103,19 грн.
Від суми боргу за березень 2019 року (404122,32 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.04.2019 по 26.08.2019 включно (141 день) складає 54407,04 грн., а 3% річних за відповідний період - 4683,39 грн.
Від суми боргу за квітень 2019 року (400436,40 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.05.2019 по 26.08.2019 включно (98 днів) складає 37202,19 грн., а 3% річних за відповідний період - 3225,43 грн.
Таким чином, всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 162850,13 грн. У стягненні пені в сумі 1168,67 грн. суд відмовляє.
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 14012,01 грн. У стягненні 3% річних у сумі 103,11 грн. суд відмовляє.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволені судом частково.
Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог.
Так, за розгляд зменшених позовних вимог про стягнення 178133,92 грн. відповідно до ч. 1, пп.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір складає 2672,01 грн.
При зверненні до суду позивач оплатив судовий збір у сумі 2749,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2976 від 16.10.2019 на суму 2749,70 грн. Отже, судовий збір переплачено на 77,69 грн.
Пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2652,93 грн., виходячи з такого розрахунку: задоволено вимоги на суму 176862,14 грн./заявлено вимоги на суму 178133,92 грн. х судовий збір за розгляд заявлених вимог 2672,01 грн. = 2652,93 грн. Судовий збір в сумі 19,08 грн. покладається на позивача (2672,01 грн. - 2652,93 грн. = 19,08 грн.).
Переплата судового збору в сумі 77,69 грн. може бути повернута позивачу ухвалою суду в разі звернення позивача до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а, ідентифікаційний код 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, ідентифікаційний код 42093239) 3% річних в сумі 14012,01 грн. (чотирнадцять тисяч дванадцять грн. 01 коп.), пеню в сумі 162850,13 грн. (сто шістдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят грн. 13 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2652,93 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві грн. 93 коп.).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 103,11 грн. (сто три грн. 11 коп.) та пені в сумі 1168,67 грн. (одна тисяча сто шістдесят вісім грн. 67 коп.).
Судовий збір в сумі 19,08 грн. (дев'ятнадцять грн. 08 коп.) покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.01.2020.
Суддя О.В.Федорова