ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 січня 2020 року м. Київ № 640/6851/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» щодо нікчемності правочину, вчиненого 18 вересня 2014 року щодо перерахування грошових коштів в межах ПАТ «Банк Камбіо» з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП «Криворіждорвибухпром» (код ЄДРПОУ 34440022) № НОМЕР_1 на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 200000,00 грн. з призначенням платежу «Переказ грошових коштів згідно Договору позики №880 від 18 вересня 2014 року без ПДВ», відповідно до пункту 7 частини 3 статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також щодо застосування наслідків нікчемності правочину, оформлене Актом від 06 червня 2018 року Комісії з перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню Виконавчої дирекції Фонду №111/17 від 13 липня 2017 року;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткові зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а саме - відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Новогородківським РВ УМВС України в Кіровоградській області 21 липня 2007 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , за Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що 18 вересня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті, відповідно до умов якого банк зобов'язався здійснювати обслуговування клієнта при наявності належним чином оформлених розрахункових документів, поданих до Банку.
18 вересня 2014 року на поточний рахунок позивача надійшли грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП «Криворіждорвибухпром» згідно Договору позики №880 від 18 вересня 2014 року.
04 грудня 2014 року прийнято постанову Правління Національного банку України №782 «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних».
27 лютого 2015 року прийнято постанову Правління Національного банку України №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо».
З 06 березня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату коштів вкладникам даного Банку.
В подальшому, позивач отримав лист за вих№22/796 від 14 червня 2018 року, відповідно до змісту якого Уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що правочин, вчинений 18 вересня 2014 року щодо перерахування коштів в межах Банку з рахунку ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» на рахунок позивача в сумі 200000,00 грн. з призначенням платежу «Переказ грошових коштів згідно договору позики №880 від 18.09.2014 без ПДВ» є нікчемним, а застосування до правочину ознак нікчемності обумовлено пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На думку позивача, він є власником грошових коштів, відповідно, є вкладником ПАТ «Банк Камбіо» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому вважає протиправним не включення його даних до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах всієї гарантованої суми відшкодування.
Крім того, позивач послався також й на те, що у відповідача не було правових підстав для визнання правочину нікчемним і, як наслідок, не включення даних про позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах всієї гарантованої суми відшкодування.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що на виконання протокольного рішення комісії з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» проведено додаткову перевірку правочинів на предмет їх відповідності рішенню Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №111/17 від 13 липня 2017 року у зв'язку із зарахуванням коштів на підставі укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги позики.
За результатами вказаної перевірки встановлено, що позивач отримав грошові кошти на поточний рахунок від ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» з поточного рахунку, відкритого в ПАТ «Банк Камбіо», у зв'язку із зарахуванням коштів на підставі укладеного договору про надання поворотної фінансової допомоги/позики, вказаний правочин містить ознаки нікчемності відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нарахування відсотків по залишку на рахунку після такого перерахування є безпідставним.
Крім того, представник відповідача зазначив, що перерахування коштів відбулось шляхом внутрішньобанківського перерахування з рахунку юридичної особи безпосередньо на рахунок фізичної особи, що є порушенням пункту 4 постанови Правління Національного банку України від 19 серпня 2014 року №510/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» шляхом призначення куратора».
На думку представника відповідача, позивач не є вкладником Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому не набув права на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у письмових поясненнях на позовну заяву зазначив, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлений обов'язок Уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності після введення в банку тимчасової адміністрації.
За результатами проведеної перевірки Уповноваженою особою Фонду було виявлено, у тому числі, правочин щодо перерахування коштів з рахунку юридичної особи на рахунок позивача, вказаний правочин містить ознаки нікчемності відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим Наказом №81 від 07 червня 2018 року правочин визнано нікчемним.
За таких підстав, на думку представника третьої особи, позивач не має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті, відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок та зобов'язався здійснювати його розрахунково - касове обслуговування згідно Статуту Банку, нормативно - правових актів НБУ та інших актів законодавства України.
У відповідності до наданої суду копії виписки з особового рахунку за 18 вересня 2014 року, на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 надійшли грошові кошти у розмірі 200000,00 грн. з призначенням платежу: «Перерахування грошових коштів згідно договору позики №880 від 18.09.2014 без ПДВ ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром», що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру №1745 від 18 вересня 2014 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 782 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04 грудня 2014 року № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким з 05 грудня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» запроваджено строком на три місяці з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/22-kambio/1198-928-v-publichnomu-akcionernomu-tovarystvi-bank-kambio-zaprovadgeno-tymchasovu-administraciyu-ta-pryznacheno-upovnovagenu).
26 грудня 2014 року на офіційному веб - сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано оголошення про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 160 з 25 грудня 2014 року відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк камбіо», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Юрія Миколайовича. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 161 з 25 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича. (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/22-kambio/1246-976-oholoshennya-pro-zminu-upovnovagenoi-osoby-fondu-na-zdijsnennya-tymchasovoi-administracii-v-pat-bank-kambio)
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 46 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/22-kambio/1772-1124-oholoshennya-pro-pryznachennya-upovnovagenoi-osoby-fondu-na-likvidaciyu-banku-ta-pochatok-procedury-likvidacii-pat-bank).
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 22 лютого 2016 року № 212 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на два роки до 01 березня 2018 року включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами* Додусенка Володимира Івановича на два роки до 01 березня 2018 року включно (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/22-kambio/3574-prodovzheno-likvidatsiiu-pat-bank-kambio).
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 01 лютого 2018 року № 304 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» строком на один рік з 02 березня 2018 року до 01 березня 2019 року включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Додусенка Володимира Івановича строком на один рік з 02 березня 2018 року до 01 березня 2019 року включно (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/22-kambio/33359-prodovzheno-strok-zdiysnennya-protsedury-likvidatsiyi-pat-bank-kambio).
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 900 від 29 березня 2018 року про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо». Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северину Юрію Петровичу на строк з 30 березня 2018 року до 01 березня 2019 року включно (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/22-kambio/36285-zmineno-upovnovazhenu-osobu-fondu-na-likvidatsiiu-pat-bank-kambio).
На підставі частини шостої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 14 лютого 2019 року № 350 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» строком на один рік з 02 березня 2019 року до 01 березня 2020 року включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Северину Юрію Петровичу строком на один рік з 02 березня 2019 року до 01 березня 2020 року включно (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/22-kambio/41625-prodovzheno-strok-likvidatsii-pat-bank-kambio).
Вказані обставини визнаються судом загальновідомими, а тому в силу положень частини 3 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають доказуванню.
Крім того, судом встановлено, що у відповідності до наданої суду копії Акта Комісії з додаткової перевірки правочинів вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» з урахуванням рішення виконавчої дирекції Фонду №111/17 від 13 липня 2017 року та роз'яснень юридичного департаменту, що були направлені на неплатоспроможні банки 14 липня 2017 року (вих№ 27/14675/17), у зв'язку із зарахуванням коштів на підставі укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги/позики правочин з перерахування коштів у розмірі 200000,00 грн., вчинений ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» на рахунок позивача з призначенням платежу «перерахування грошових коштів згідно договору позики №880 від 18.09.2014 без ПДВ» визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Листом №22/796 від 14 червня 2018 року ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» повідомлено про те, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северіна Ю.П. №81 від 07 червня 2018 року затверджено Акт від 06 червня 2018 року Комісії з додаткової перевірки правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню виконавчої дирекції Фонду №111/17 від 13 липня 2017 року, яким визнано нікчемним правочин, вчинений 18 вересня 2014 року щодо перерахування грошових коштів в межах Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» з рахунку ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в сумі 200000,00 грн з призначенням платежу «перерахування грошових коштів згідно договору позики №880 від 18 вересня 2014 року без ПДВ», а також роз'яснено, що застосування до правочину ознак нікчемності обумовлено нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме пункту 7 частини 3 статті 38 Закону та нормативними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон від 23 лютого 2012 року № 4452-VI).
За визначенням статті 2 Закону від 23 лютого 2012 року № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452 - VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У відповідності до частини 1 статті 11 та частини 3 статті 12 Закону №4452 - VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:
1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;
2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду;
3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;
3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо);
4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду;
5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;
6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;
7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб;
8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452 - VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до частини 2 статті 26 цього ж Закону, вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Пунктом 1 частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452 - VI передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно з нормами статті 27 Закону №4452 - VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
При цьому, пунктами 1,3,4 частини 2 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
Між тим, частиною 2 статті 38 цього ж Закону передбачено обов'язок Фонду протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно зі статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).
Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Пунктом 4 Розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Положення №14) Уповноважена особа Фонду протягом 10 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку надає до Фонду разом із супровідним листом уточнену інформацію про рахунки:
1) за структурою інформаційного рядка файла, визначеною у додатку 3 до цього Положення:
за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку;
осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
що перебувають під арештом за рішенням суду;
що мають ознаки, визначені статтею 38 Закону;
2) за структурою файла «D»:
здійснення банком операцій за якими обмежено (з причини відсутності первинних документів, необхідних для проведення ідентифікації вкладника, виявлення помилкових записів (до усунення помилок), невідповідності реквізитів вкладника первинним документам, неотримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та/або міжнародною) тощо). У разі якщо валюта розрахунків з платіжною системою (внутрішньодержавною та/або міжнародною) відмінна від валюти рахунку за операціями, що успішно пройшли процедуру авторизації, але не були включені до клірингових вимог, записи за такими рахунками формуються в окремий файл (за структурою файла «D») для можливості обмеження виплат до повного проведення клірингу;
що не відповідають визначенню вкладу та помилково включені до бази даних про вкладників, при цьому поля 15, 17 файла «D» надаються із значенням « 0,00».
Інформація про рахунки, здійснення банком операцій за якими обмежено, та про рахунки, що не відповідають визначенню вкладу та помилково включені до бази даних про вкладників, надається також на паперових носіях за формою, визначеною у додатку 1 до Правил.
У відповідності до пункту 6 Розділу ІІ Положення №14 Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Пунктами 2,3 розділу IV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.
Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора- розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.
Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:
1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;
3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;
4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
У відповідності до приписів частини 2 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 38 цього ж Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено суду, що умови правочину, зокрема, договору на відкриття та обслуговування поточно рахунку № НОМЕР_2 містять в собі будь - яку з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України від 23 лютого 2012 року №4452 - VI не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником та в статті 2 передбачає, що кошти, які надійшли для вкладника, вважаються вкладом.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що платіжні операції з перерахування коштів з рахунку юридичної особи на рахунок позивача, є правочином між банком та позивачем згідно зі статтею 202 Цивільного Кодексу України, оскільки здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені Цивільним Кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Також, частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Тобто, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Однак, відповідного судового рішення щодо визнання правочину або окремих його частин недійсними відповідачем суду не надано.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що саме рішення відповідача про визнання договору нікчемним зумовили настання юридичного факту для позивача у вигляді невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а переказ грошових коштів з рахунку ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» на рахунок ОСОБА_1 , відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо», здійснено до запровадження тимчасової адміністрації у банку, тобто до 04 грудня 2014 року.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та, як наслідок, не подання інформації про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині не включення до нього ОСОБА_1 .
Стосовно позовних вимог зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткові зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме ОСОБА_1 за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_5 у національній валюті, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення №14 Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
За таких підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог, але, з урахуванням положень чинного законодавства України, встановлених судом обставин у справі та враховуючи, що права та інтереси позивача жодним чином порушені не будуть, вважає за можливе задовольнити вказані позовні вимоги в наступній редакції: зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Також, частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Тобто, для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Однак, відповідного судового рішення щодо визнання недійсним укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 договору банківського рахунку відповідачем суду не надано.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» Севериним Юрієм Петровичем на виконання вимог статті 216 Цивільного кодексу України застосовано наслідки нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 18 вересня 2014 року платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП «Криворіждорвибухпром» по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб.
Судом встановлено, що дані про позивача також були включені до переліку правочинів, які визнані нікчемними та застосовано наслідки нікчемності правочинів.
Наведене свідчить про те, що прийняття даного наказу зумовило настання юридичного факту для позивача у вигляді невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В той же час, правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України , оскільки не створює жодних обов'язків для позивача та безпосередньо не порушує його права.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №826/1476/15.
При цьому, суд також вважає за необхідне наголосити й на тому, що Верховний Суд у спірних правовідносинах неодноразово наголошував (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/8351/16-а, постанова від 18 грудня 2018 року у справі №826/2721/15) що права позивача не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. Отже, встановлена правова природа згаданого повідомлення про нікчемність унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його протиправним та скасування, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
Зважаючи на висновки Верховного Суду у спірних правовідносинах, а також враховуючи те, що відповідно до частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриваючи провадження у справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 (якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про необхідність постановлення рішення про відмову в задоволенні позову в частині вимог позивача щодо скасування рішення Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не надано суду достатніх документальних докази, якими підтверджується протиправність дій відповідача, в той час, як відповідачем частково доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, враховуючи обставини, встановлені судом у даній адміністративній справі та з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северіна Юрія Петровича щодо формування повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» в частині не включення до нього ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті від 18 вересня 2014 року в межах гарантованої суми відшкодування.
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северіна Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті від 18 вересня 2014 року в межах гарантованої суми відшкодування.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
5. Стягнути на користь НОМЕР_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 384,20 грн. за рахунок Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Северін Юрій Петрович (01010, місто Київ, вулиця Драгомирова, будинок 10/10, код ЄДРПОУ 26549700).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко