ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2020 року м. Київ № 640/25547/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
установив:
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 266394,94 грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві звернено до фізичної особи ОСОБА_1 вимогу про стягнення податкового боргу, проте не зазначено способу такого стягнення.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.
Тобто, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою сплаті підлягає судовий збір у сумі 3995,92 грн. Однак, до позовної заяви доказів його сплати не долучено, а, навпаки, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі, у зв'язку із необхідністю отримання підтвердження про сплату судового збору у даній справі від управління фінансування бухгалтерського обліку Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.
Суд, розглянувши подане клопотання, при його вирішенні виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб та умов, яким суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, серед яких органи Державної податкової служби відсутні.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Державна податкова служба та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Суд, перевіряючи обставини по клопотанню представника позивача про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що будь-яких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору у даній справі, представником Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до клопотання не долучено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача на даний час, але враховує наведені обставини при встановленні строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві, - відмовити.
Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (з доказами надіслання відповідачу) із зазначенням у ній способу стягнення податкового боргу з відповідача, з урахуванням приписів статті 195 Податкового кодексу України;
- документа про сплату судового збору у сумі 3995,92 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва".
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак