Провадження № 11-кп/803/3425/19 Справа № 206/2452/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 грудня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_7 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року відносно ОСОБА_8 , -
цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040700000073 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно непрацюючого, на утримані неповнолітніх дітей не має, який зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що обвинувальний акт не містить відомостей про фактичне місце проживання обвинуваченого, що робить не можливим його виклик в установленому законом порядку до суду.
Суд зазначив, що невідповідність зазначених в обвинувальному акті відомостей щодо місця проживання ОСОБА_8 позбавляє суд можливості, у відповідності з вимогами ст. 314 КПК України, за обов'язковою участю обвинуваченого провести підготовче судове засідання.
Враховуючи неналежне зазначення визначення місця проживання обвинуваченого, на думку суду, необхідно усунути недоліки в затвердженому прокурором обвинувальному акті.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить ухвалу скасувати у зв'язку з невідповідністю, на його думку, висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосування кримінального процесуального законодавства України.
Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019040700000073 для розгляду по суті в той же суд у іншому складі.
Зазначає, що підставою ухвалення такого рішення є невідповідність, відповідно до вимог ст. 291 КПК, в обвинувальному акті дійсності місця проживання обвинуваченого ОСОБА_8 . Вважає, що в обвинувальному акті вірно вказано місце проживання та реєстрації обвинуваченого ОСОБА_8 - АДРЕСА_2 відповідно.
Фактичним місцем проживання ОСОБА_8 є саме адреса, вказана в обвинувальному акті, оскільки під час досудового розслідування останній з'являвся на виклики слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГНУП в Дніпропетровській області, що були направлені за даною адресою.
Вважає, що зазначене не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, оскільки він повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, містить вірні анкетні відомості обвинуваченого.
Вважає, що висновки суду щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору суперечать дійсним обставинам кримінального провадження та вимогам кримінального процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
Згідно вимог ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Вимоги до змісту та форми обвинувального акту визначені ст. 291 КПК. Даною нормою передбачено певний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, зокрема анкетні дані обвинуваченого, місце його проживання.
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що, вимогами п. 3, п.5 ч.2 КПК України передбачено, що обвинувальний акт, зокрема, має містити такі відомості:
- анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Тобто даною нормою передбачено вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.
Як вбачається з обвинувального акту, було порушено вимоги ст. 291 КПК України, оскільки органом досудового розслідування місце фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_8 в обвинувальному акті зазначено невірно, адже за вказаною адресою він не мешкає. Незважаючи на неодноразові виклики суду та вжиті заходи, що підтверджується рапортами працівників поліції, його місце-знаходження невідомо. В результаті порушуються розумні строки розгляду справи.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обвинувальний акт із-за цього не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Як вбачається зі змісту ухвали вона є належно вмотивованою, обгрунтованою та законною.
Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Вказану вимогу районний суд врахував при прийнятті судового рішення.
Отже колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення суду першої інстанції у кримінальному провадженні, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений о 08 годині 40 хвилин 28 грудня 2019 року в приміщенні Дніпровського апеляційного суду.
Судді: