Справа № 635/41/20
Провадження по справі № 2/635/1221/2020
09 січня 2020 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарев Віталій Миколайович, Відділ державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації про визнання договору дарування недійсним та скасування правової реєстрації,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарев Віталій Миколайович, Відділ державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації, яким просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 23 березня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М., реєстраційний номер 252; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 344412604 від 23 березня 2017 року, номер запису про право власності 1959268, приватний нотаріус ХМНО Лазарев В.М., внесеного на підставі договору дарування від 23 березня 2017 року, реєстраційний номер 252, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору.
Одночасно з пред'явленням позову до суду позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив прийняти заходи забезпечення позову та накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23 березня 2017 року, заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стосовно вказаного житлового будинку.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що він має усі підстави вважати, що до ухвалення рішення про визнання договору дарування недійсним, відповідач може розпорядитись житловим будинком, що ускладнить, або зробить неможливим виконання судового рішення, у зв'язку з чим позивач може бути позбавлений права на спадкове майно. Позивачу також відомо, що на теперішній час спірний житловий будинок виставлений на продаж.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема, накладання арешту на майно та заборони вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій,спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації,витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем,укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо законності передачі у власність ОСОБА_2 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Позивач просить забезпечити позов шляхом арешту майна та заборони вчинення реєстраційних дій.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно приписів якої забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, слід зазначити, що заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмету спору.
Суд вважає, що достатніми та співмірним заходом забезпечення позову у даному випадку є заборона відчуження житлового будинку.
Оскільки невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відчуження житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, враховуючи ту обставину, що позивачем заявлені вимоги щодо визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності, виходячи з принципу обов'язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з метою недопущення порушення прав осіб, які беруть участь у справі, враховуючи, що між сторонами дійсно виник спірі позивачем надані достатні докази на підтвердження того, що відповідачем здійснюються заходи щодо відчуження вищевказаної будівлі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відчуження зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що не порушить права третіх осіб.
Що стосується вимог заявника про накладення арешту на житловий будинок , то в цій частині суд вважає за необхідне відмовити , оскільки забезпечення позову у виді заборони відчуження житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами є достатнім для забезпечення ефективного захисту оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в разі задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарев Віталій Миколайович, Відділ державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації про визнання договору дарування недійсним та скасування правової реєстрації - задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М. за реєстровим № 252.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання ухвали про забезпечення позову - три роки.
Суддя І.В.Березовська