Справа № 629/6086/19
Номер провадження 2-о/629/22/20
09 січня 2020 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землі серії ХР-20-04-071446 від 04.02.1998 року, зареєстрованим в Книзі записів на право приватної власності на землю за № 246. В липні 2018 року заявник звернулася до Центру надання адміністративних послуг при Лозівській районній державній адміністрації з заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку, але їй в цьому було відмовлено в зв'язку з тим, що в Державному акті на землю її по-батькові вказано не вірно. В зв'язку з чим просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землі серії ХР-20-04-071446 від 04.02.1998 року, зареєстрованим в Книзі записів на право приватної власності на землю за № 246.
Пред'явлена заява ухвалою суду від 06.12.2019 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України.
Для усунення цих недоліків судом була винесена ухвала від 06.12.2019 року, яка позивачем отримана 14 грудня 2019 року, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. На виконання ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06.12.2019 року заявником була надана уточнена позовна заява в одному примірнику, в іншій частині ухвала суду не була виконана. В зв'язку з вищевикладеним, суд визнає заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України неподаною та повертає її заявнику.
Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, повернення заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
За частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
За таких обставин суд вважає, що заява місить недоліки, які не були належним чином усунуті заявником, що унеможливлює її розгляд по суті, а тому підлягає поверненню заявнику.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України передбачено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу визнати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.А. Смірнова