Справа № 629/1877/19
Провадження № 2/629/44/20
10.01.2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді- Мицик С.А., при секретарі судового засідання - Заводяній О.Ю., за участю позивача- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об'єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича про зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказана цивільна справа.
У судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 подана заява про відвід головуючого судді Мицик С.А., з посиланням на п.п.3,5 ч.1 ст. 36 ЦПК України. В обґрунтування заяви про відвід зазначено, що незважаючи на негативне відношення позивача щодо залучення документів, наданих представником відповідача, суддя Мицик С.А. все ж таки залучила їх до матеріалів справи, що є грубим порушенням ЦПК України та відволіканням розгляду предмета та підстави спору, зазначених у позовній заяві від 22.04.2019 і наміром перевести її позовну заяву в іншу площину. Залучені судом документи ніяким чином не стосуються доказування складання акту на зіпсований під час заповнення бланк трудової книжки серії НОМЕР_1 та зіпсування даного бланку при заповненні. Суддя Мицик С.А., всупереч чинному законодавству за усним клопотанням відповідача залучила невідповідні, надані відповідачем документи до матеріалів справи, та долучила документи, що не стосуються предмета доказування. Залучення суддею невідповідних документів пояснює лише бажання відповідача за допомогою судді перевести даний спір зовсім в інший предмет спору, що є незаконним та протиправним, оскільки згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Залучивши вказані документи суд не лише дозволяє відповідачу зловживати процесуальними правами, а й сам такими діями потурає та спонукає такому зловживанню, що підтверджує упередженість і зацікавленість судді. В судовому засіданні 16.09.2019 суддя Мицик С.А. при порівнянні оригіналу дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 з її копією, наданою відповідачем до суду 25.06.2019, запитала у представника відповідача, чи не бажає він зараз вручити позивачу даний дублікат трудової книжки, при тому, що суддя Мицик С.А. знає про неналежність дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 , про зіпсованість даного дублікату під час заповнення, про що йдеться і в позовній заяві від 22.04.2019 і в поясненнях позивача від 09.09.2019. Тобто, сама суддя спонукає видачі позивачу неналежного дублікату трудової книжки, зіпсованого під час заповнення бланку трудової книжки і суддю взагалі не обходить рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.07.2015 по справі № 629/475/15-ц, що має законну силу. Догождаючи відповідачу суддя ігнорує вищевказане судове рішення та чинне законодавство. Знаючи, що відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини не підлягають доказуванню, в порушення норм Закону та прав позивача, суддя оглядала невідповідні документи відповідача щодо назви підприємства, невідомо звідки ним взяті та не маючи клопотання самого відповідача щодо залучення даних документів до матеріалів справи. Не зрозуміло навіщо так довготривало суд переносить судові засідання та такі довготривалі переноси неодноразові. Також суддя шукає як можна змінити назву підприємства з КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ» на «Лозівська ЦРЛ» при тому, що судовим рішенням, що набрало законної сили 06.10.2015, яке пройшло апеляцію і касацію, вже встановлено, що позивачка працювала в КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ», а не «Лозівська ЦРЛ». Зазначила, що суддя нехтує не лише її правами та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, якою передбачено норми, порядок, процедуру ведення, заповнення, оформлення трудових книжок працівників, а й рішеннями судів. Посилаючись на вищевказані обставини та норми права, позивачка вважала, що суддя Мицик С.А. упереджена та зацікавлена в розгляді справи.
Заслухавши думку позивачки щодо відводу головуючого, суд дійшов наступного висновку.
Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України. Зокрема, згідно з п.п.3,5 ч.1 вказаної статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності або неупередженості судді.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно матеріалів цивільної справи відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я «Лозівське ТМО» в особі директора Жовтого І.Ю. надійшов до суду 22.04.2019(27-29.04.2019 та 01,04-05.05.2019-вихідні та святкові дні).
06.05.2019 було відкрито провадження у справі; визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено відкрите судове засідання о 15.45 год. на 30.05.2019.
Наразі цивільна справа судом розглядається по суті.
30.05.2019 від позивачки через канцелярію суду надійшла заява про перенесення судового засідання, призначеного на 30.05.2019 о 15.45 год. на іншу дату в зв'язку з неможливістю її явки внаслідок хвороби. 30.05.2019 у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, оголошено перерву на 15.00 год. 25.06.2019.
25.06.2019 за клопотанням позивача про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи в судому засіданні оголошено перерву до 20.08.2019(з 04.07.2019 по 26.07.2019, включно головуючий по справі перебував в черговій щорічній відпустці, 27,28.07.2019-вихідні дні).
20.08.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі в справі у якості відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Лозівське територіальне медичне об'єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича. Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.08.2019 було залучено до участі у цивільній справі Комунальне некомерційне підприємство «Лозівське територіальне медичне об'єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича. Справу призначено до розгляду на 09.09.2019 о 16.00 год.
09.09.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог на підставі залучення у справі правонаступника. У судовому засіданні було оголошено перерву у зв'язку із закінченням робочого часу до 16.09.2019 о 08.45 год.
16.09.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.10.2019 о 08.45 год. у зв'язку з початком розгляду іншої-кримінальної справи.
22.10.2019 від позивачки через канцелярію суду надійшла заява про перенесення судового засідання, призначеного на 23.10.2019 о 08.45 год. на іншу дату в зв'язку з неможливістю її явки за станом здоров'я. 23.10.2019 у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, оголошено перерву на 15.30 год. 27.11.2019.
26.11.2019 від позивачки через канцелярію суду надійшла заява про перенесення судового засідання на іншу дату в зв'язку з неможливістю її явки у зв'язку з хворобою. 27.11.2019 у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, оголошено перерву на 14.30 год. 09.01.2020(з 16.12.2019 по 02.01.2020, включно головуючий по справі перебував в додатковій відпустці).
Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи заявниці про неодноразові довготривалі перерви у судових засіданнях, як підставу прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи та наявності обставин, які викликають сумнів в об'єктивності або неупередженості судді.
Відповідно до ч.3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін. Відповідно до ч.ч. 1,2,3, 5 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу , сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом(ч.1 ст. 81 ЦПК України). Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 259 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення іменем України. Згідно ч.4 ст. 265 ЦПК України, у мотивувальній частині рішення суду зазначаються, зокрема, фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Мицик С.А. при вирішенні даної цивільної справи.
Крім того, суд вважає заявлений відвід таким, що не підлягає задоволенню, оскільки сама по собі незгода з процесуальними діями головуючого по справі не може бути підставою для відводу судді. Твердження заявника про упередженість судді ґрунтуються лише на його припущеннях і не підтверджуються фактичними обставинами.
Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку надходження заяви про відвід. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до вирішення питання про відвід (п.11 ч.1 ст. 253 ЦПК України).
Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, необхідно зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід судді та передати розгляд даного питання на вирішення іншому судді в порядку ч. 1 ст.33 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 252, 253 ЦПК України, суд-
Відвід судді Мицик С.А., заявлений позивачкою ОСОБА_1 - у справі № 629/1877/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об'єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича про зобов'язання вчинити певні дії - визнати необґрунтованим.
Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Лозівське територіальне медичне об'єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича про зобов'язання вчинити певні дії - зупинити.
Справу передати в канцелярію суду для визначення, в порядку передбаченому статтею 33 ЦПК України, судді для розгляду заяви про відвід.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя С.А.Мицик