09 січня 2020 р. Р і в н е№460/4315/19
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 768,40грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вказаної ухвали, 8 січня 2020 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій повторно заявив клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач покликається на положення пунктів 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" та вказує, що предметом позову є захист соціальних прав, а його середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення. Також, позивачем була надана довідка Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації від 2 січня 2020 року № 1, за змістом якої слідує, що позивач має право на користування пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 3674, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З аналізу змісту вищенаведених норм права слідує, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути викладене в позові (заяві), що подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому чинним законодавством порядку і розмірі.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що предметом даного позову є захист його соціальних прав.
Разом з тим, як до позовної заяви, так само і до заяви про усунення недоліків позову позивачем не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий стан дійсно перешкоджав (перешкоджає) йому сплатити судовий збір.
Також, суд критично оцінює покликання позивача про те, що його середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством для основних соціальних і демографічних груп населення, оскільки отримання позивачем доходу в такому розмірі не може свідчити про відсутність у нього можливості сплатити судовий збір за подання даного позову до суду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й громадян.
Тому, задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.
Крім того, суд вважає необґрунтованим покликання позивача на пункти 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки вказані норми права визначають перелік осіб, що визнаються учасниками бойових дій з числа тих, хто брав безпосередню участь в антитерористичній операції.
Разом з тим, доказів на підтвердження набуття статусу учасника бойових дій позивачем суду не надано.
Щодо права позивача на користування пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яке підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації від 2 січня 2020 року № 1, то суд зазначає, що положення вказаного Закону не встановлюють для дітей війни пільги щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, суд уважає, що недоліки позовної заяви позивачем не усунені.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За наведених обставин, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне продовжити останньому строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись статтями 121, 243, 248, 256 КАС України, суд
Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року в адміністративній справі № 460/4315/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - продовжити на 10 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комшелюк Т.О.