Справа № 159/7149/19
Провадження № 1-кп/159/130/20
10 січня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019030110002190 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Перевісся Турійського району Волинської області, вдівця, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 24 листопада 2019року, приблизно о 17 год 10 хв, перебуваючи в кухні будинку по АДРЕСА_1 , умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_5 , вилив на потерпілого каструлю з гарячим бульйоном, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків І-ІІ ступеню задньої поверхні правого передпліччя, задньої поверхні середньої третини правого плеча та ділянок правої та лівої лопаток, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились у завданні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, вчинив кримінальне правопорушення (злочин) передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Кримінальне провадження надійшло до суду з обвинувальним актом.
В підготовчому судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 подано суду угоду про примирення з обвинуваченим.
За умовами вказаної угоди обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим в обсязі пред'явленого обвинувачення. Попросив вибачення у потерпілого. Потерпілий констатував відсутність претензій майнового характеру до обвинуваченого.
Сторонами узгоджено міру покарання для обвинуваченого в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив існування обставин за пред'явленим обвинуваченням, щиро розкаявся у вчиненому, просив затвердити надану суду угоду про примирення з потерпілим.
Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив суду добровільність досягнутого з обвинуваченим примирення та відсутність щодо останнього претензій майнового чи морального характеру.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного:
У підготовчому судовому засіданні суд вправі прийняти рішення про затвердження угоди ( п.1 ч.3 ст.314 КПК України).
Відповідно до ст.468, ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, для обвинуваченого відповідає положенням ст.65 КК України та визначена в межах санкції закону, за яким він притягується до відповідальності.
Міра покарання визначена сторонами з урахуванням особи обвинуваченого, який є особою похилого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Сторонами угоди прийняті до уваги такі пом'якшуючі покарання обставини, як визнання вини, врахована відсутність обтяжуючих покарання обставин та обґрунтовано прийнято рішення про міру покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Угода про примирення у даному провадженні укладена з ініціативи потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані в разі затвердження угоди судом, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
На переконання суду, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам сторін та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для примирення.
Виходячи з викладеного, угода про примирення підлягає затвердженню.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись статтями 314, 468, 469, 475 КПК України, суд -
Угоду про примирення від 10 січня 2019 року у кримінальному провадженні №12019030110002190, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 - затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
ГоловуючийОСОБА_1