ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 січня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/890/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Торг»
про стягнення 24 131,33 грн,
Дії та аргументи позивача
10.10.2019 Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії «Бурове управління «Укрбургаз» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Профі-Торг» про стягнення 14 688,64 грн штрафу та 9 442,69 грн пені.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:
- 13.07.2018 між сторонами був укладений договір поставки № УБГ 426/015-18, за умовами якого Відповідач зобов'язаний був поставити та передати у власність Позивачу труби сталеві газопровідні на загальну суму 1 194 899,69 грн,
- безпосередньо поставка повинна здійснюватися згідно рознарядки, але не пізніше 90 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 12.10.2018,
- на виконання умов договору Відповідач поставив товар за видатковими накладними № РН-0001419 від 27.07.2018 на суму 981 698 грн та № РН-0002854 від 27.11.2018 на суму 209 837,66 грн,
- таким чином поставка товару за другою накладною відбулася з простроченням на 45 днів, що є порушенням умов пунктів 5.1. та 6.3.1. договору,
- у відповідності до положень пункту 7.10 договору Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а також штраф у розмірі 7 % від суми недопоставленої у строк продукції у випадку прострочення більш ніж на 30 днів.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 26.11.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою Відповідачу встановлені строки для надання відзиву на позов (25.12.2019) та заперечення на відзив (05.01.2020), а Позивачу строк для надання відповіді на відзив ( 31.12.2019), проте у вказаний час Відповідач відзив на позов не надав.
Вказана ухвала направлена відповідачу за його адресою у той же день та отримана ним 29.11.2019, що слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення № 7350106002211.
При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що Позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому письмові докази, подані позивачем разом із позовною заявою прийняті судом до розгляду.
Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.
Установлені судом обставини
13.07.2018 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз», виступаючим у якості Покупця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі-Торг», як Постачальником, був укладений договір поставки № УБГ 426/015-18.
Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:
- «Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві труби сталеві газопровідні ГОСТ 3262-75 в асортименті …, а Покупець - прийняти і оплатити товар» (пункт 1.1.),
- «Найменування, асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є невід'ємною частиною» (пункт 1.2.),
- «Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоодержувачів вказується в Специфікації до цього договору» (пункт 5.1.),
- «Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках Покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання Постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка Постачальнику може направлятися Покупцем в електронному вигляді на електронну адресу Постачальника, вказану в розділі ХІV даного договору» (пункт 5.2.),
- «Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару … або видаткової накладної … (пункт 5.3.),
- «Постачальник зобов'язаний: 6.3.1. забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором …» (пункт 6.3.),
- «У разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару» (пункт 7.10.).
Як слідує зі специфікації № 1 від 13.07.2018 до названого договору поставки сторонами обумовлено поставку труб сталевих водогазопровідних в асортименті на загальну суму 1 194 899,69 грн. Відповідно до пункту 3 специфікації сторонами обумовлено, що поставка відбувається згідно рознарядки Покупця, але не пізніше 90 календарних днів з дати укладання договору.
На виконання умов договору Відповідач поставив Позивачу товар на загальну суму 1 191 536,26 грн, зокрема за видатковими накладними № РН-0001419 від 27.07.2018 на суму 981 698 грн та № РН-0002854 від 27.11.2018 на суму 209 837,66 грн.
Через невиконання умов договору щодо дотримання строку поставки Позивачем на адресу Відповідача 21.12.2018 за вих. № 032-03-16718-1 була надіслана претензія про сплату 14 688,64 грн штрафу та 9 442,62 грн пені, яка Відповідачем залишена без реагування.
Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства
Щодо правової природи договору та договірних відносин
Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.
Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Так, відповідно до частини 1 статті 662 того ж Кодексу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а за статтею 663 продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими:
- «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом» (частина 1);
- «кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором» (частина 2);
- «не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином» (частина 7).
Отже, виконання зобов'язань за договором поставки щодо поставки товару постачальником нерозривно пов'язане із встановленням сторонами строку поставки.
У даному випадку пунктом 6.3.1. договору та пунктом 3 специфікації № 1 встановлено відповідний строк поставки, а саме - не пізніше 90 календарних днів з дати укладення договору, а тому суд приходить до висновку, що поставка за першою видатковою накладною відбулася у обумовлений договором строк, тобто протягом 14 днів з моменту укладення договору, а поставка за другою видатковою накладною відбулася з простроченням на 45 днів, що складають період з 12.10.2018 (дати початку обліку закінчення строку поставки, а саме 90 днів з моменту укладення договору) по 26.11.2018 (дати закінчення строку обрахунку, оскільки поставка здійснена 27.11.2018, і тому цей день не враховується).
Щодо відповідальності за невиконання зобов'язань
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 14 688,64 грн штрафу та 9 442,69 грн пені, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов'язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме «штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання» (частина 2), «пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання» (частина 3).
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
В пункті 7.10. укладеного між сторонами договору ними визначені підстави та розмір нарахування пені і штрафу, у зв'язку з чим їх нарахування є правомірним.
Зокрема, Позивачем пеня в сумі 9 442,69 грн обрахована за період з 13.10.2018 по 26.11.2018 виходячи від суми несвоєчасно поставленого товару 209 837,66 грн та розміру пені - 0,1 %, а штраф обрахований у розмірі 7 % від тієї ж суми та виходячи з наявності факту несвоєчасної поставки більше ніж 30 днів.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та обставин справи, суд приходить до висновку, що Відповідач несвоєчасно, з порушенням на 45 днів виконав зобов'язання за договором поставки стосовно поставки товару на суму 209 837,66 грн, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити 14 688,64 грн штрафу та 9 442,69 грн пені.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 223189 від 08.11.2019 у сумі 1 921 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Профі-Торг» (73000, м. Херсон, проспект Кутузова, буд. 4, оф. 1; ідентифікаційний код 40783352) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії «Бурове управління «Укрбургаз» (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, буд. 86; ідентифікаційний код 00156392) - 14 688,64 грн штрафу, 9 442,69 грн пені та 1 921 грн компенсації по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін