Справа № 638/19470/19
Провадження № 2/638/5329/19
іменем україни
про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2019 року Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Омельченко К.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до неповнолітнього ОСОБА_2 в особі законного представника (матері) - ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, -
встановив:
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до неповнолітнього ОСОБА_2 в особі законного представника (матері) - ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а такожсправ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Перевіривши матеріали позову, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п.п.3, 6, 7, 8,9,10 ч.3 ст.175, ч. 4 ст.177 ЦПК України.
В порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не зазначено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В порушення п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не зазначені відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
В порушення п.7 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не вказані відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява також не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
В порушення п.10 ч.3 ст. 175 УПК України - не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.
Згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 768,40 грн.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. за вимогу майнового характеру.
Разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку ст. 136 ЦПК України, в обґрунтування якого зазначив, що у зв'язку із тим, що він є особою похилого віку та має скрутне фінансове становище, просить звільнити його від обов'язку зі сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви та покласти витрати на відповідача.
Згідно ст. 136 ЦПК України та ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати (ч.3 ст.136 ЦПК України).
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 р. єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи. Основна умова, за якої може мати місце звільнення від сплати судового збору, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами, однак заявником не надано доказів на підтвердження свого майнового стану, що вони мають скрутний матеріальний стан та не мають можливості оплатити судовий збір. Так як на стадії вирішення питання про відкриття провадження норма щодо покладення судових витрат на відповідача не застосовується, а відомостей про майновий стан позивач не надав, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Також, зокрема, у п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOVv. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.
Проаналізувавши надані позивачем матеріали позовної заяви, суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, оскільки надані документи не свідчать про те, що позивач не має коштів для оплати судового збору.
За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та пропонує позивачу:
- зазначити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (пункт 3 частини 3 статті 175 ЦПК України) ;
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (пункт 6 частини 3 статті 175 ЦПК України);
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (пункт 7 частини 3 статті 175 ЦПК України);
- зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8 частини 3 статті 175 ЦПК України);
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 175 ЦПК України);
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 10 частини 3 статті 175 ЦПК України);
- сплатити судовий збір та надати до суду квитанцію.
Реквізити для сплати судового збору знаходяться на сайті судової влади.
Крім того, суд зазначає, що позовні вимоги позивачем викладені суперечливо, вони змішані всі в загальному тексті, що унеможливлює суд визначити предмет спору.
Так, позивач просить стягнути з відповідача суму грошових коштів й одночасно по тексту зазначає про спадщину нерухомого майна, що позбавляє суд можливості зробити висновок про дотримання правил підсудності.
Також, надані позивачем копії документів не можуть бути прочитані та на даних документах позивачем зроблені незрозумілі суду помітки червоним олівцем та ручкою.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до неповнолітнього ОСОБА_2 в особі законного представника (матері) - ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: К.О. Омельченко