справа № 752/25522/19
провадження №: 2-з/752/378/19
10.12.2019 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» в особі державного реєстратора Гаращенка Володимира Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності, -
У грудні 2019 позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Гаращенка В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 49465841 від 01.11.2019; визнати протиправним та скасувати запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 33949086 від 29.10.2019 про право власності АТ «Альфа-Банк» на об'єкт нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 та поновити відомості про зазначений об'єкт нерухомого майна, що передували останньому запису.
Разом із позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 100 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м. та встановлення заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна із реєстраційним номером 1950896980000.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2007 між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 014-336-КЖ. В якості забезпечення виконання умов кредитного договору, 10.09.2007 між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір № 014-336-ЗЖ, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, згідно інформації, розміщеної 16.10.2019 на офіційному сайті АТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-Банк» є правонаступником усіх прав, обов'язків та майна АТ «Укрсоцбанк». 26.11.2019 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 190220373, позивач дізнався про те, що Комунальним підприємством «Реєстраційне бюро» в особі державного реєстратора Гаращенка В.В. було здійснено реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Як зазначає заявник, внесення записів щодо реєстрації квартири за АТ «Альфа-Банк» є безпідставним, а прийняття зазначених реєстраційних рішень незаконними. У зв'язку з викладеним, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у вказаній справі, оскільки квартира може бути відчужена на користь інших осіб до ухвалення рішення по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Однак, в порушення вказаних процесуальних норм та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, заявником не зазначено про існування об'єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Так, як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ( дата формування 26 листопада 2019 року ), згідно з якого квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 100,0 кв.м., належить на праві власності АТ «Альфа-Банк».
Посилання позивача, як на підставу задоволення заяви про забезпечення позову, а саме те, що квартира може бути відчужена на користь інших осіб до винесення рішення у вказаній справі, не може бути прийнята судом до уваги, так як позивачем не надано доказів належності йому, станом на сьогоднішній день, на праві власності, квартири АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві доводи представника позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку із цим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» в особі державного реєстратора Гаращенка Володимира Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур