Справа № 157/1560/19
Провадження №2/157/417/19
24 грудня 2019 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю: секретаря Семенюк О.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника органу опіки і піклування Голубчук Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Орган опіки та піклування Камінь-Каширської райдержадміністрації Волинської області брав участь у справі як третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Позов мотивовано тим, що за час перебування у шлюбі її дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилось двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 її дочка померла. Після смерті дочки онука ОСОБА_5 почала проживати з нею, оскільки відповідач зловживав спиртними напоями і ніякої участі у вихованні дітей не приймав. Через такий спосіб життя відповідача, онук ОСОБА_4 також почав вести ненормальний спосіб життя і в кінцевому результаті потрапив до дитячого притулку в м. Рожище Волинської області, звідки позивачка 25 травня 2017 року його забрала до себе. З тих пір онуки проживають разом з нею та перебувають на її повному утриманні, однак маючи незначні доходи це робити дуже тяжко. Їх батько ніякого інтересу до дітей не проявляє, участі у вихованні та утриманні дітей не приймає.
Посилаючись на зазначені обставини, вказуючи на відсутність у відповідача постійного заробітку або іншого регулярного доходу, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і стягнути з відповідача аліменти на їх утримання у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Пояснила, що відповідач веде аморальний спосіб життя та зловживає спиртними напоями. Допомоги на утримання дітей ОСОБА_2 не надає, хоча має таку можливість, оскільки є працездатним. Разом із тим, позивачка зазначила, що відповідач отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника в сумі 2340 грн. на місяць, які щоразу віддає їй. Раніше відповідач приїздив до дітей дуже рідко, зараз приїжджає двічі на місяць. Онука ОСОБА_5 любить свого батька, онук ОСОБА_4 також має гарні відносини з відповідачем. Проте вважає, що цього не достатньо аби бути гарним батьком для дітей, а тому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також стягнути з нього на її користь аліменти на їх утримання.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Пояснив, що до дітей приїздить регулярно, привозить подарунки, коли отримував пенсію по втраті годувальника, то всю віддавав дітям. Зараз пенсію, яка оформлена на його ім'я за його згодою отримує позивачка, оскільки діти проживають з нею. Працевлаштуватися не має можливості, оскільки в селі немає роботи. Літом у нього доходів більше тому, що збирає ягоди та гриби, які продає. Коли померла дружина, дочці ОСОБА_5 було 2 роки. Теща запропонувала забрати дочку до себе, він погодився. Пізніше до позивачки переїхав проживати й син, оскільки в населеному пункті, де він проживає, немає 11-річної школи. Вказав, що окрім надання коштів допомагає позивачці по господарству. Діти його люблять та кожного разу чекають на його приїзд. Коли в 2019 році ОСОБА_5 вперше йшла до школи, він був присутній на урочистій лінійці, відвідав її перший урок. Просить відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Камінь-Каширської райдержадміністрації Волинської області Голубчук Т.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Пояснила, що відповідач тривалий час не виконував своїх батьківських обов'язків, зловживав спиртними напоями, тому комісія з питань захисту прав дитини Камінь-Каширської райдержадміністрації надала висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_11 , вчитель Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Піщане Камінь-Каширського району Волинської області, показала, що вона є класним керівником класу, в якому навчається син відповідача ОСОБА_4 . Батько ОСОБА_2 на батьківські збори не з'являється. Бачила його в школі ІНФОРМАЦІЯ_4 , коли дочка ОСОБА_5 пішла в перший клас. Рівень навчання дітей високий, поведінка позитивна. Позивачка ОСОБА_1 цього року на збори також не приходила.
Свідок ОСОБА_12 , в.о. старости села Великий Обзир Камінь-Каширського району Волинської області, показав, що подружжя ОСОБА_2 йому добре знайоме. Вони проживали в с. Великий Обзир та перебували на обліку як неблагополучна сім'я, так як обоє зловживали спиртними напоями та не доглядали належним чином дітей. Після смерті ОСОБА_3 малолітню ОСОБА_5 забрала бабуся ОСОБА_1 Пізніше ОСОБА_4 потрапив в спецшколу в с. Рожище Волинської області. Відповідач у свій час працював ветлікарем у колгоспі, після ліквідації якого став безробітним. Призначену відповідачу пенсію по втраті годувальника отримує ОСОБА_1 тому, що відповідач її пропивав. У літку ОСОБА_4 часто відвідує батька. Також він декілька разів бачив як відповідач їздив у с. Піщане Камінь-Каширського району, щоб відвідати дочку ОСОБА_5 . На даний час ОСОБА_2 спиртним не зловживає.
Свідок ОСОБА_14 , директор загальноосвітньої школи-гімназії в с. Великий Обзир Камінь-Каширського району, показав, що ОСОБА_4 ходив у їхню школу до дев'ятого класу, потім переїхав до бабусі ОСОБА_1 у с. Піщане, щоб продовжити навчання в 10 та 11 класах і отримати повну середню освіту. За час навчання ОСОБА_4 в школі села Великий Обзир відповідач неодноразово відвідував батьківські збори, проте належного догляду за сином не здійснював, через що останній потрапив до спецшколи в с. Рожище Волинської області. Зараз відповідач ніде офіційно не працевлаштований, проте інколи працює по найму на будівництві.
Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, показання свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає.
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно зі статтею 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
У відповідності до статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
З оглянутих в судовому засіданні свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 24.04.2003 року, серії НОМЕР_2 (а.с. 8, 9), встановлено, що батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Зі свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 24 вересня 2014 року, вбачається що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Камені-Каширському Волинської області.
Також встановлено, що 26 вересня 2019 року комісія з питань захисту прав дитини Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо його неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 14-15). Висновок обґрунтовано тим, що з 10 грудня 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на профілактичному обліку служби як діти, які опинились в складних життєвих обставинах. Батько проживає в с. Великий Обзир Камінь-Каширського району, зловживає спиртними напоями, не приділяє належної уваги вихованню та розвитку дітей. Мама померла в 2014 році. Після смерті матері дівчинка проживає у бабусі в с. Піщане Камінь-Каширського району, а ОСОБА_4 проживав з батьком. Із ОСОБА_2 неодноразово проводились профілактичні бесіди, давались попередження щодо виконання своїх батьківських обов'язків, поведінка розглядалась на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, але все це не дало бажаних результатів. 10 березня 2017 року з метою попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх в ході проведеного рейду на території Раковоліської сільської ради Камінь-Каширського району було виявлено неповнолітнього ОСОБА_4 , який залишив постійне місце проживання та навчання. Так, як дитина залишилася без батьківського піклування, неповнолітнього було влаштовано до притулку для дітей служби у справах дітей Волинської облдержадміністрації м. Рожище. За час перебування в притулку батько відвідував сина лише двічі. 24 травня 2017 року бабуся ОСОБА_1 звернулася в службу у справах дітей з проханням про дозвіл на повернення ОСОБА_4 з притулку, оскільки неповнолітній бажає проживати у бабусі в с. Піщане Камінь-Каширського району. З травня місяця 2017 року і по даний час ОСОБА_4 проживає у бабусі. Батько вихованням, навчанням та здоров'ям дітей не цікавиться, матеріально не підтримує. Приїжджає до дітей дуже рідко і в нетверезому стані. Гр. ОСОБА_2 було попереджено, що в разі невиконання ним батьківських обов'язків буде порушено питання про позбавлення його батьківських прав. Нажаль, ситуація в сім'ї не змінилась.
Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.
Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.
Надані позивачем докази на обґрунтування своїх вимог про позбавлення відповідача батьківських прав не свідчать про його повне ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, відсутність з його сторони уваги та піклування про дітей, що є підставою для задоволення такого позову.
Зокрема висновок комісії з питань захисту прав дитини Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про доцільність позбавлення батьківських прав від 26 вересня 2019 року містить лише перелік фактів неналежної поведінки відповідача, жоден з яких не підтверджений конкретними доказами. Матеріали справи не містять жодного акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 , з якого можна було б встановити реальні умови проживання та виховання неповнолітніх дітей.
Також не є достатніми доказами для задоволення даного позову довідки Піщанської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, які не мають посилання на жоден документ (протокол засідання виконкому, органу опіки та піклування). Також суду не надано медичного висновку щодо ОСОБА_2 , який би підтверджував доводи позивача про зловживання ним спиртними напоями.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд вважає, що попри існування окремих випадків неналежного піклування зі сторони відповідача про своїх дітей, достатніх підстав для застосування щодо нього такого заходу як позбавлення батьківських прав немає, тому в задоволенні даного позову слід відмовити.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Враховуючи те, що в даному спорі позовна вимога про стягнення аліментів є похідною від вимоги про позбавлення батьківських прав, тому, відмовляючи в задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 164, 166 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивачка ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; третя особа: орган опіки та піклування Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області, вул. Воля, 2, м. Камінь-Каширський, Волинська область, 44501, код ЄДРПОУ 04051371.
Головуючий: Б. С. Гамула