Ухвала
Іменем України
08 січня 2020 р.
м. Київ
справа № 309/142/18
провадження № 51-15впс20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у судовому засіданні подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
До Верховного Суду у порядку статті 34 КПК України надійшло подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2019 року з Закарпатського апеляційного суду до іншого суду апеляційної інстанції.
Подання мотивовано тим, що відповідно до протоколів автоматизованої системи розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня та 18 грудня 2019 року утворити новий склад суду неможливо, оскільки з чотирьох суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Закарпатського апеляційного суду двоє суддів: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виключено з автоматичного розподілу відповідно
до ч. 1 ст. 76 КПК України. За таких обставин у Закарпатському апеляційному суді не вистачає потрібної кількості суддів для повторного перерозподілу вказаної справи.
Учасники судового провадження належно повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення його розгляду не надали. Захисником ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 заявлено клопотання про розгляд провадження у їхню відсутність. Отже наявні всі підстави для розгляду даного подання по суті.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, а також позицію сторони захисту про можливість направлення даного кримінального провадження до Івано-Франківського апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Згідно з частиною третьою вищезазначеної статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Як убачається з матеріалів провадження, до Закарпатського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження обвинуваченого ОСОБА_4 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 08 квітня 2019 року.
Згідно з протоколами щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського апеляційного суду від 23 жовтня та 18 грудня 2019 року визначити колегію суддів для розгляду вказаного кримінального провадження неможливо, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
У матеріалах провадження містяться фактичні дані на підтвердження аргументів наведених у поданні щодо неможливості утворити склад суду з огляду на вимоги ч. 1 ст. 76 КПК України, якою встановлено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Двоє з чотирьох суддів судової палати з розгляду кримінальних справ ( ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ) брали участь у розгляді зазначеного кримінального провадження на стадії досудового розслідування та виключені з автоматичного розподілу відповідно до ст. 76 КПК України.
Що стосується можливості направлення матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції на розгляд до Івано-Франківського апеляційного суду, то колегія суддів не знаходить підстав для його направлення до зазначеного суду, оскільки згідно усталеної практики Верховного Суду кримінальні провадження направляються з Закарпатського апеляційного суду до Львівського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного. При цьому захисником не надано належних доказів, які б давали підстави для прийняття іншого рішення в порядку виняткових обставин.
З урахуванням викладеного та положень статті 34 КПК України колегія суддів вважає, що подання Закарпатського апеляційного суду слід задовольнити, а матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 направити до Львівського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного для його розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 34, 372, 441 КПК України, Суд
постановив:
Подання Закарпатського апеляційного суду задовольнити.
Кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, направити до Львівського апеляційного суду для розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3