18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 646/211/17
провадження № 51 - 3115 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2019 року відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку і повернуто її скаргу на постанову від 28 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42015220430000005 та скасування ухвали слідчого судді.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вказану ухвалу слідчого судді залишено без руху та надано строк на усунення недоліків у скарзі.
Оскаржуваною ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_6 , оскільки остання не усунула недоліків.
Харківський апеляційний суд у своєму рішенні, як на підставу повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 послався на те, що остання недобросовісно виконує свої процесуальні обов'язки щодо усунення недоліків у поданій апеляційній скарзі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону та безпідставно повернув подану нею апеляційну скаргу. Стверджує, щовисновок суду апеляційної інстанції про не усунення нею недоліків апеляційної скарги у визначений ухвалою апеляційного суду десятиденний строк є необґрунтованим, оскільки не отримувала копії вказаної ухвали. Просить ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 касаційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Проте ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги у зв'язку з тим, що апелянт не усунула недоліків, цим вимогам не відповідає.
Так, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі послався на те, що ОСОБА_6 не усунула недоліків, про які зазначено в ухвалі Харківського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, протягом вказаного строку, а отже, скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
У пунктах 1 - 3 ч. 1 ст. 392 КПК України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, кримінальний процесуальний закон передбачає різний порядок дій судді - доповідача в разі отримання апеляційної скарги на вирок чи ухвалу суду першої інстанції або в разі отримання такої скарги на ухвалу слідчого судді. Зокрема, за змістом ст. 398 КПК України, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 КПК України і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.
Згідно з вимогами частин 1, 2 та п.1 ч. 3 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції. Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
На відміну від цього ст. 422 КПК України встановлено особливостіпорядку апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, а саме: отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особі, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду (ч. 1 ст. 422 КПК України); апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Крім того, правова природа повноважень, предмета і завдань слідчого судді є інстанційно сталою і не змінюється залежно від реалізації таких повноважень у суді першої чи апеляційної інстанції, за винятком лише додаткових функцій, обумовлених характером стадії апеляційного перегляду.
Наведене свідчить, що оперативний характер здійснення слідчим суддею повноважень притаманний і для судової діяльності в апеляційному суді під час перегляду ухвал слідчих суддів суду першої інстанції.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі № 686/24639/17 (51 - 5496 кмо 18), під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК України, частин 1, 2 та п.1 ч.3 ст. 399 КПК України застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК України, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 зазначеної статті (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК України.
Таким чином, допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
На підставі викладених мотивів та з огляду на аргументи, наведені у касаційній скарзі ОСОБА_6 , керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, за результатами якого, врахувавши вищезазначене, апеляційному суду належить прийняти законне та обґрунтоване рішення.
З цих підстав Суд ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 травня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3