Київський апеляційний суд
2 січня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю:
особи, щодо якої винесено постанову, ОСОБА_1 ,
захисника Зубко А.О.,
потерпілого ОСОБА_2 ,
представника потерпілого Кононця С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Азербайджан, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року,
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2019 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, 10 жовтня 2019 року близько 7 години 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "KIA Rio" д/н НОМЕР_2 на 34 км + 900 м автодороги Київ-Чоп, с. Бузова Києво-Святошинського району Київської області, всупереч вимогам п.п.2.3 "б", 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) не був уважним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при перестроюванні не дав дорогу автомобілю "Audi A6" д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку ліворуч по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисника Зубко А.О. ОСОБА_1 зазначає про незаконність постанови судді місцевого суду, який не взяв до уваги наявність суперечностей між його та ОСОБА_2 поясненнями, дані у схемі до протоколу ___________________________________________________________________________
Справа № 33/824/60/2020 Постанова винесена суддею Лисенком В.В.
Категорія: ст.124 КУпАП
огляду місця події і обґрунтував своє рішення на доказах у матеріалах справи, оформлених поліцейськими через 6 днів після ДТП, безпідставно відмовивши йому у призначенні автотехнічної експертизи.
Заперечуючи свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, вказує, що перед перестроюванням завчасно увімкнув покажчик лівого повороту, переконався у відсутності транспортних засобів, які б мали перевагу, і розраховував, що в крайній лівій смузі ніхто не буде рухатися прямо з великою швидкістю. Однак під час виконання маневру відчув сильний удар у ліву передню частину свого автомобіля від зіткнення з автомобілем "Audi A6", що рухався із швидкістю 160 км/год. (зі слів водія та пасажирів). А тому вважає, що зіткнення сталося через порушення вимог п.п.11.5, 12.6 ПДР та дорожньої розмітки 1.18 ОСОБА_2 , який при вільній правій смузі рухався в крайній лівій смузі руху, призначеній для повороту ліворуч та розвороту, із швидкістю 160 км/год. При цьому звертає увагу на відсутність у справі даних про стаж керування ОСОБА_2 , адже у разі, якщо стаж до 2 років, той повинен був рухатися із швидкістю до 70 км/год.
Вказує і на недотримання вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, оскільки схема ДТП не підписана ні поліцейським, ні учасниками пригоди.
З огляду на викладене просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 і захисника Зубко А.О., які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити і заявили клопотання про призначення автотехнічної експертизи; пояснення потерпілого ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи, дослідивши нові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено обставини і суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, поясненнях потерпілого ОСОБА_2 , схемі місця ДТП, а також поясненнях самого ОСОБА_1 .
Потерпілий ОСОБА_2 пояснював, що, керуючи автомобілем "Audi A6", рухався з дозволеною швидкістю в лівій смузі руху, в той час як водій автомобіля "KIA Rio" виїхав з другорядної дороги та почав різко перелаштовуватись, перетинаючи дві смуги руху, для здійснення розвороту. Водій автомобіля "KIA Rio" не переконався в безпечності маневру та виїхав у смугу, по якій рухався автомобіль "Audi A6". Уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування не вдалося і після цього його автомобіль відкинуло на відбійник.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "KIA Rio", він виїхав з другорядної дороги на автодорогу Київ-Чоп, маючи намір розвернутися. Для цього почав перетинати дві смуги руху, попередньо увімкнувши покажчик лівого повороту і переконавшись у безпечності маневру. Коли майже перетнув ліву смугу руху для заїзду в смугу для розвороту, відбулося зіткнення з автомобілем "Audi A6". До зіткнення цей автомобіль він не бачив і вважає, що він рухався із значним перевищенням швидкості.
Схемою місця ДТП, яка містить дані про ділянку дорогу, де сталася пригода, місця осипу уламків, сліди юзу та гальмування, розташування транспортних засобів після зіткнення, наявність та локалізацію механічних пошкоджень транспортних засобів, доведено, що автодорозі Київ-Чоп напроти місця для розвороту між автомобілем "Audi A6" під керуванням ОСОБА_2 , який рухався прямо, і автомобілем "KIA Rio" під керуванням ОСОБА_1 , який виконував розворот і знаходився праворуч від автомобіля "Audi A6", сталася ДТП, в результаті чого вказані автомобілі отримали істотні пошкодження. На вказаній ділянці проїзна частина поділена на чотири смуги, одна з яких призначена для розгону, дві - для руху прямо, і четверта - для розвороту. Після зіткнення автомобіль "Audi A6" втратив керованість, внаслідок чого в'їхав у відбійник, отримавши додаткові пошкодження.
Схема складена в присутності водіїв - учасників пригоди, в тому числі водія автомобіля "Geely" ОСОБА_4 , який здійснив у подальшому зіткнення з автомобілем "KIA Rio", і підписана ними без застережень, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Оскільки вказані докази, в тому числі пояснення ОСОБА_1 про зміну ним напрямку руху, об'єктивно узгоджуються між собою, суд правильно поклав їх в обґрунтування своїх висновків.
В судовому засіданні апеляційного суду потерпілий дав більш детальні пояснення про обставини пригоди аналогічного змісту. Так, потерпілий повідомив, що, керуючи автомобілем "Audi A6", рухався в крайній лівій смузі автодороги Київ-Чоп, призначеній для руху прямо, зі швидкістю 110 км/год. Бачив автомобіль "KIA Rio", в якому був ввімкнений покажчик лівого повороту і який повільно рухався в правій смузі для розгону. Коли він знаходився в кінці місця для розвороту, автомобіль "KIA Rio" різко повернув ліворуч і під кутом майже 90? почав здійснювати розворот через дві попутні смуги. Він застосував екстрене гальмування, але уникнути зіткнення не вдалося. Після зіткнення, яке відбулося між передньою частиною керованого ним автомобіля і передньою правою частиною автомобіля "KIA Rio", останній почало розвертати і цей автомобіль вдарив його автомобіль у задню праву частину. Потім його автомобіль в'їхав у відбійник, а автомобіль "KIA Rio" зупинився в другій смузі передньою частиною до потоку транспорту.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 він, керуючи автомобілем "KIA Rio", виїхав з другорядної дороги в смугу для розгону приблизно за 200 м від місця для розвороту і плавно зміщувався в смугу для розвороту, переконавшись, що нікому не створює перешкод. Автомобіль "Audi A6" рухався в крайній лівій смузі, призначеній для розвороту, і коли порівнявся з його автомобілем, щоб уникнути зіткнення з відбійником, водій ОСОБА_2 почав змінювати напрямок руху праворуч у смугу, в якій рухався він і вже виконував розворот. До зіткнення автомобіль "Audi A6" він не бачив, але на користь того, що цей автомобіль рухався в смузі для розвороту, свідчать сліди юзу від його автомобіля в крайній лівій смузі, призначеній для руху прямо (третій), зафіксовані в схемі ДТП під цифрою 4, і в цьому ж місці сталося зіткнення. Після зіткнення його автомобіль зупинився в середній смузі передньою частиною проти напрямку руху, і ще через деякий час з ним здійснив зіткнення автомобіль "Geely", після чого його автомобіль опинився в крайній правій смузі. Також під час оформлення матеріалів справи він чув від пасажирки та водія автомобіля "Audi A6", що той рухався із швидкістю 160 км/год.
Оцінюючи вказані докази в їх сукупності, апеляційний суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 про рух автомобіля "Audi A6" в смузі, призначеній для розвороту, зміну ним напрямку руху, значне перевищення ним швидкості, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілого, даними у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП. При цьому враховується, що на місці пригоди та в суді першої інстанції ОСОБА_1 таких пояснень не давав і постійно змінював свою версію про обставини дорожньо-транспортної пригоди. Також пояснення порушника в цій частині є припущеннями, оскільки до зіткнення ОСОБА_1 автомобіль "Audi A6" не бачив, стверджуючи про те, що його не було, що є недоречним і лише підтверджує, що він не був уважним і перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Зафіксовані в схемі ДТП сліди юзу в третій смузі та гальмування перед відбійником у місці для розвороту свідчать про те, що вони належать автомобілю "Audi A6", і підтверджують пояснення ОСОБА_2 про рух прямо в третій смузі.
При цьому безпідставними є посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п.11.2 ПДР, згідно з яким на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч та розворотом. У будь-якому разі рух автомобіля "Audi A6" не в крайній правій смузі не може знаходитися у причинно-наслідковому зв'язку з даною пригодою, яка сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п.п.2.3 "б", 10.1, 10.3 ПДР.
Не порушувалося в суді першої інстанції і питання про стаж керування транспортними засобами ОСОБА_2 . Між тим, вказана обставина була з'ясована в апеляційному суді, на час ДТП стаж керування ОСОБА_2 становив 12 років, а тому він міг рухатися із швидкістю більше ніж 70 км/год.
Не вбачається підстав і для задоволення клопотання захисника про призначення судової автотехнічної експертизи, оскільки у справі достатньо доказів для прийняття рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги, і потреба у спеціальних знаннях відсутня. До того ж, сторона захисту надає як вихідні дані пояснення ОСОБА_1 , змінені останнім у черговий раз, про що детально викладено раніше.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Таким чином постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 20 /двадцяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 /триста сорок/ гривень, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн