про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 січня 2020 рокуЛьвів№ 857/13042/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Большакової О. О.
суддів -Качмара В. Я.
Старунського Д. М.
перевіривши апеляційну скаргу інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук Катерини Мирославівни на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 серпня 2019 року у справі № 457/955/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук Катерини Мирославівни про визнання дій протиправними,
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду з позовом до інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук К.М. про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 1388959, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 23 серпня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук Катерини Мирославівни про визнання дій протиправними.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Інспектор взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук К.М. подала апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно матеріалів справи оскаржене судове рішення проголошено 23.08.2019.
Копію зазначеного рішення апелянтом отримано 15.10.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з штриховим ідентифікатором №8220000435227 (а.с. 23).
Апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 15 листопада 2019 року, тобто з суттєвим пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ч.4 ст.286 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728226664 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 20 грудня 2019 року.
На виконання вимог ухвали судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 скаржником 02.01.2020 подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що причиною пропуску стало те, що згідно накладної №13 рекомендованих відправлень від 15.10.2019, серед яких числиться відправлення з копією оскаржуваного рішення суду першої інстанції, таке отримано начальником відділу документального забезпечення управління Мілінчук М.Л., а не нею особисто. За таких обставин, скаржник вважає, що не було об'єктивної можливості подати апеляційну скаргу у установлений законом строк, а тому є підстави для поновлення пропущеного строку.
Зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд вважає неповажними з таких підстав.
Згідно протоколу судового засідання від 23.08.2019, судове рішення було проголошене в судовому засіданні (а.с. 17).
Копію рішення відповідач отримав 15 жовтня 2019 року.
Отже, відповідач був обізнаний про прийняте рішення, з мотивами його прийняття і мав можливість оскаржити його у десятиденний строк, тобто без зайвих зволікань.
Разом з тим, згідно доводів відповідача у клопотанні про поновлення строку про оскаржуване судове рішення їй стало відомо лише 06 листопада 2019 року від працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління, що об'єктивно перешкоджало подати їй апеляційну скаргу в межах строку.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження. В свою чергу, необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження "остаточного судового рішення" є порушенням принципу "Res judicata" (юридичної визначеності).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
У справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі "Півень проти України" Суд вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що недоліки в організації роботи управління, на які посилається апелянт у своїй заяві, не можуть бути визнані поважними причинами, що зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження.
Апеляційний суд зазначає, що отримання оскарженого рішення начальником відділу документального забезпечення управління Мілінчук М.Л., а не особисто нею, реально не перешкоджало відповідачу подати апеляційну скаргу.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідач подав апеляційну скаргу аж через три місяці після проголошення судового рішення і через місяць після отримання його копії, отже суттєво перевищив встановленй законом десятиденний строк, а тому відкриття апеляційного провадження порушуватиме принцип правової визначеності.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження пропущений без поважних причин і підстави для його поновлення відсутні.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, враховуючи, що апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не навів у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження дійсно поважних причин, що зумовили його пропуск, відсутні підстави для поновлення, а тому у слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
відмовити в задоволенні клопотання інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук Катерини Мирославівни про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 серпня 2019 року у справі №457/955/19.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук Катерини Мирославівни на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 23 серпня 2019 року у справі № 457/955/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головчук Катерини Мирославівни про визнання дій протиправними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. О. Большакова
судді В. Я. Качмар
Д. М. Старунський