ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
08 січня 2020 року м. Київ№ 640/65/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомГромадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1
доДержавної міграційної служби України
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі по тексту - відповідач, ДМС України), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення ДМС України №438-19 від 13 грудня 2019 року про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 ; 2) зобовязати ДМС України повторно розглянути заяву громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Підставою для звернення із позовною заявою стала відмова відповідача у визнанні позивача біженцем або особою, що потребує додаткового захисту.
Відповідно до частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У той же час, разом з позовною заявою, позивачем подано клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, яке обґрунтовано тим, що розгляд такої категорії справ у спрощеному позовному провадженні є недоцільним, адже доказом позивача є його розповідь про ті події, що змусили його покинути країну походження та через які він опинився в Україні, а також тим, що дана справа має надзвичайно важливе значення для позивача, адже стосується його подальшої долі та безпеки.
Суд зазначає, що частинами другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У той же час, згідно частинами першою, другою та третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, будь - яких доводів, що свідчать про її складність та недоцільність розгляду в спрощеному позовному провадженні, представник відповідача суду не наводить.
Дослідивши заяву позивача, матеріали позовної заяви, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги пункт 20 частину першу статті 4 та частину шосту статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Крім того, у відповідності до положень пункту 14 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись пунктом 20 частини першої статті 4, статтями 160-162, 171, 257, 260, 261 та 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №640/65/20 за позовом Громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ») до Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_1 про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
2. Справу буде розглядати суддя Аблов Є.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
3. Залучити до участі у справі Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
4. Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, відповідні докази, на які він посилається при його обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
5. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6. Запропонувати позивачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву відповідача на позовну заяву подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
7. Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відповіді позивача на відзив подати до Окружного адміністративного суду міста Києва заперечення проти відповіді на відзив, оформлені відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
8. Запропонувати третій особі у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви подати до Окружного адміністративного суду міста Києва пояснення щодо позовної заяви, відповідні докази, на які вона посилається при їх обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оформлені відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
9. Копію ухвали про відкриття провадження направити особам, які беруть участь у справі.
10. Попередити осіб, які беруть участь у справі, що кожен доказ має бути засвідчений відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.
11. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до пункту 12 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, відповідач може отримати лише безпосередньо у суді.
12. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Ухвала в частині порушення правил підсудності відповідно до пункту 5 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Є.В. Аблов
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.