ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
08 січня 2020 року м. Київ № 640/25894/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову
за позовом ОСОБА_1
до Національного агентства з питань запобігання корупції
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішення від 11.10.2019 р. № 3319 та № 3320.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2020р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Одночасно з позовом позивач подала клопотання про забезпечення позову, в якому просить забезпечити позов шляхом:
- зупинення дії зупинити дію рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3319 від 11.10.2019 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу дослідження ринків цін та постачальників товарів та послуг Державного підприємства «НЕК «Укренерго»;
- зупинити дію рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №3320 від 11.10.2019 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником відділу дослідження ринків цін та постачальників товарів та послуг Державного підприємства «НЕК «Укренерго», до набрання законної сили рішенням у даній справі.
В обґрунтування необхідності задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач фактично посилається на очевидну протиправність оскаржуваних рішень та на ту обставину, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову призведе до заподіяння зазначеної шкоди правам, свободам чи інтересам ОСОБА_1 , для виправлення якої їй буде необхідно докласти значних зусиль та витрат, в тому числі для відновлення своєї ділової репутації як особи, уповноваженої на виконання функцій держави - суб'єкта декларування.
Також вказує, що зупинення дії оскаржуваних рішень не скасовує їх чинності, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово зупиняє застосування передбачених ними заходів до вирішення спору у даній справі, предмет якого у тому числі охоплює площину питань здійснення НАЗК відповідних заходів контролю та повної перевірки декларацій на предмет належності принципів, передбачених п. 3 p. І Порядку. Таким чином невжиття заявлених у заяві заходів забезпечення позову в частині зупинення спірних рішень може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Заходи забезпечення адміністративного позову в частині зупинення рішень відповідають предмету позову.
Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, "з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що останнім не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів та не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 КАС України.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 293-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська