08 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3217/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( далі - відповідач) в якому просить :
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо: не проведення перерахунку та виплати призначеної позивачу пенсії, виходячи з грошового забезпечення встановленої для відповідної категорії осіб у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13,43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2019; не виплати позивачу сум пенсії, нарахованих згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі № 620/3649/18 в розмірі 60000 грн;
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, виходячи з грошового забезпечення встановленої для відповідної категорії осіб у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13,43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2019;
- стягнути з відповідача на користь позивача 60000 грн невиплачених сум пенсії нарахованих згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 № 620/3649/18.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не проводить перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії, нарахованих згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі № 620/3649/18.
Ухвалою суду від 08.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки доплату за перерахунком за період з 25.01.2019 по 28.02.2019 проведено з дати набрання рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі № 620/3649/18 законної сили. Також зазначає, що доплату за перерахунком за період з 01.01.2016 по 24.01.2019 буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". При цьому наголошує, що з 25.01.2019 позивач вже отримує пенсію в розмірі 88% сум грошового забезпечення, а тому підстави для повторного перерахунку у вказаному розмірі з 01.01.2019 відсутні.
09.12.2019 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позицію відповідача вважає необґрунтованою, а тому просить задовольнити позов повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закону № 2262-ХІІ).
Розмір пенсії було обчислено з розрахунку 88 % сум грошового забезпечення за 31 рік вислуги.
У подальшому, 23.03.2018 на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі постанова №103), позивачу здійснено перерахунок пенсії, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі №620/3649/18 визнано протиправні дії відповідача та зобов'язано провести перерахунок пенсії позивачу у розмірі 88 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13,43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2016 (а.с.13-17).
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок розміру пенсії позивачу з 01.01.2016 по 24.01.2019, за наслідком якого були нараховані кошти в сумі 60066,60 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії від 08.02.2019. Відповідно до перерахунку пенсії від 08.02.2019 розмір пенсії позивач складає 88% та з 01.03.2019 становить 8399,73 грн.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд зазначає наступне.
Позивач звернувся до суду з вимогами про виплату нарахованої пенсії, саме на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі № 620/3649/18, яке набрало законної сили, та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, виходячи з грошового забезпечення встановленої для відповідної категорії осіб у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13,43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2019.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень, законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, одним із способів якого є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Необхідність дотримання встановленого порядку виконання судового рішення, насамперед зумовлена нормами статті 129-1 Конституції України, згідно яких судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання чи неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та за нормами КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого (іншого) судового провадження.
Суд, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі № 620/3649/18.
Відповідно, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 01.01.2016 по 24.01.2019 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі № 620/3649/18, є одним із способів належного виконання вказаного судового рішення.
Отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Таким чином, в даному випадку наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Спір у справі, що розглядається, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, що зумовлює наявність підстав для закриття провадження у справі.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, а також від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18.
Відповідно до наданих суду відповідачем довідок про здійснення перерахунку пенсії позивачу, останньому здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 в розмірі 88% та, з дня набрання рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі № 620/3649/18 законної сили, здійснюється виплата в зазначеному розмірі, а тому підстави для здійснення повторного перерахунку пенсії з 01.01.2019 відсутні.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у суду є підстави для закриття провадження у справі.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 238, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко